У Нехворощі відкрили Алею Слави

Її створили біля братської могили воїнів, загиблих у Другій світовій війні.

На відкриття Алеї прибув почесний караул із військових та учнів-старшокласників Нехворощанського ліцею. Над банерами встановлені державні стяги.

Голова громади Віктор Дубович нагадав присутнім, що в братській могилі покоються солдати, які в 1943 році звільняли Нехворощу від німецько-фашистських загарбників. Серед них багато українців, є росіяни, грузин, вірменин, казах і башкир. Хіба думали вони тоді, що через вісімдесят років між собою воюватимуть їхні онуки, вбиватимуть один одного, і що біля пам’ятника загиблим побратимам ставитимуть пам’ятні знаки їх загиблим нащадкам?

Також до учасників мітингу звернувся старший лейтенант 2-го відділу Полтавського РТЦК та СП Вікторія Пилипенко, яка закликала схилити голови перед родинами загиблих та завжди пам’ятати наших захисників, завдяки яким ми маємо мирні світанки.

Після їх виступів, школярі зняли з великих портретів синьо-жовті стяги і присутнім відкрилися фотографії Анатолія Петренка і Руслана Щербини.

Настоятель Свято-Миколаївської церкви протоієрей Олександр звершив молитву за загиблими. Після чого організатори оголосили про покладання квітів. Першими до банерів підійшли рідні Захисників, за ними — односельці.

Для довідки. Нехворощанин Руслан Щербина народився 29 липня 1973 року. Після восьмого класу школи навчався в Решетилівському профтехучилищі. Далі, з 1992-го по 1994-й роки, служив у лавах Збройних Сил України. Повернувшись у рідне село, працював у місцевому сільськогосподарському підприємстві. Одружився, у молодій сім’ї народилася донька Юля.

У 2015 році Руслан Щербина брав участь у антитерористичній операції, служив у Луганській області. Захисник здобув військовий фах піхотного снайпера. Служив півтора року, а потім повернувся на малу батьківщину і знову працював у місцевій агрофірмі.

Після повномасштабного вторгнення російських загарбників отримав повістку і вже 26 лютого був направлений у зону бойових дій.

4 вересня 2022 року під час бойових дій у Херсонській області отримав тяжке поранення. А через день, 6 вересня, помер.

19 січня 2023-го поблизу села Благодатне Донецької області загинув Анатолій Петренко.

Захисник України народився 13 грудня 1973 року в Нехворощі. У 1991-му закінчив місцеву школу з відзнакою. Займався підприємницькою діяльністю в Нехворощі. Згодом вступив у Полтавський аграрний університет, де здобув спеціальність агронома. У 2014 році отримав другу вищу освіту в Полтавському технічному університеті за спеціальністю «інженер-механік нафтових і газових промислів».

Із 2004 року постійно жив у Полтаві. У 2012 році Анатолій одружився. Разом із дружиною Наталією виховували двох доньок Аню і Владиславу.

Після 24 лютого пішов добровольцем до війська.

Подобається    0