Пам’ятаємо повсякчас, згадуємо поіменно
Продовжуємо публікувати поіменний список земляків, які полягли під час російсько-української війни.
Герасименко Сергій Григорович
Дата та місце народження: 17 червня 1979 року, с. Придніпрянське Полтавської області.
Дата і місце загибелі: 27 серпня 2022 року поблизу н. п. Кам’янка на Донеччині.
Військове звання: старший солдат.
Нагороди: медаль «Захиснику Вітчизни».
Водій мінометного розрахунку загинув 27 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Кам’янка на Донеччині, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок.
Сергій Герасименко з дитинства проживав у селі Придніпрянське. У родині він старший з трьох синів, яких мати виховувала самотужки.
Навчався у Придніпрянській (колишній Радянській) школі. Після закінчення 9‑го класу навчався в Кобеляцькому ПТУ, згодом був призваний до лав ЗСУ. Після проходження строкової служби одружився. Останні роки працював і проживав у м. Кам’янське Дніпропетровської області. Завжди був активним у спортивному житті Придніпрянського, підтримував та був гравцем місцевої футбольної команди.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій пішов обороняти Батьківщину.
Місцем останнього спочинку героя став його рідний край — Сергія поховали на кладовищі у с. Придніпрянське Кобеляцької міської територіальної громади.
У селі Придніпрянське одна з вулиць носить ім’я Герасименка Сергія на знак пошани до його пам’яті.
Гергенкоп Віктор Миколайович
Дата та місце народження: 13 жовтня 1982 року в Маріуполі на Донеччині.
Дата і місце загибелі: 10 березня 2023 року в н. п. Красногорівка, що на Донеччині.
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Віктор народився 13 жовтня 1982 року в Маріуполі на Донеччині. Після закінчення школи вступив до аграрного ліцею. Був призваний на строкову військову службу. Після проходження служби продовжив навчання у м. Дніпро, де й став до роботи.
По переїзду в м. Кобеляки працював у Кобеляцькому районному відділі тодішньої міліції.
Під час російського вторгнення, яке розпочалося в 2014 році, Віктор брав участь в антитерористичній операції протягом 2015–2016 років. За оборону української землі отримав статус учасника бойових дій. Має військові нагороди.
13 березня 2022 року Віктор Гергенкоп призваний на строкову військову службу до ЗСУ третім відділом Полтавського РТЦК та СП. Був командиром штурмового відділення 71 окремої єгерської бригади.
Під час виконання чергового бойового завдання, як виявилося — останнього, у результаті мінометного обстрілу, Віктор отримав поранення, несумісні з життям. 10 березня 2023 року наш земляк віддав своє життя за Свободу та Незалежність України.
Поховали Героя на Алеї Героїв міського кладовища.
Геринець Микола Михайлович
Дата та місце народження: 1 грудня 1983 року, с.Орлик Полтавської області.
Дата і місце загибелі: 31 серпня 2023 року на Луганщині.
Військове звання: молодший сержант.
На початку повномасштабної війни Микола Геринець долучився до лав оборонців України. Службу ніс у складі 2‑го стрілецького відділення 2‑го стрілецького взводу 1‑ї стрілецької роти, в/ч A7293.
31 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва Сєвєродонецького району на Луганщині, бригада на чолі з Миколою потрапила під обстріл. Поранення, які отримав наш захисник, були несумісні з життям.
Церемонія прощання відбулася 6 вересня 2023 року на Алеї Слави кладовища Лісового, що в місті Київ. У загиблого героя залишилась дружина Ольга з маленькою донечкою Софійкою, мати та брат з сестрою.
Похований Герой у Києві, а на Алеї Героїв у селі Орлик встановлено меморіальну дошку Миколі Михайловичу.
Гуров Олег Сергійович
Дата та місце народження: 21 січня 1991 року, Російська Федерація, Приморський край.
Дата і місце загибелі: 20 травня 2023 року, н. п.Оріхово‑Василівка Бахмутського району Донецької області.
Військове звання: солдат.
З 1996 року родина переїхала в Кіровоградську область, Новоукраїнський район, с. Вороновка, де Олег закінчив 11 класів.
Після навчання в школі здобув освіту висотника-монтажника у м. Горішні Плавні. Після чого працював на гірничо-збагачувальному комбінаті.
З 2014 року з родиною переїхав до с. Просяниківка колишнього Кобеляцького району. На військову службу був призваний 15 березня 2023 року.
Під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цінності і суверенітету нашої країни в районі населених пунктів Оріхово‑Василівка Бахмутського району Донецької області з Олегом Гуровим зник зв’язок. З 20 травня 2023 року Олег Гуров рахувався, як зниклий безвісти.
У Олега залишалась мати та брат.
Похований 30 грудня 2023 року в селі Просяниківка.
Демчук Віктор Іванович
Дата та місце народження: 30 жовтня 1966 року в с. Світлогірське Полтавської області.
Дата і місце загибелі: 28 квітня 2024 року на Харківщині.
Віктор Демчук народився в с. Світлогірське. Усе своє життя прожив у селі. Працював будівельником. Має сина Юрія та цивільну дружину Тамару, з якою виростили доньку Юлію.
З початком повномасштабної російської агресії, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Загинув 28 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
Похований у селі Світлогірське.
Живило Віталій Миколайович
Дата та місце народження: 20 травня 1977 року в с. Кустолові-Кущі Полтавської області.
Дата і місце загибелі: 26 вересня 2022 року на Харківщині.
Військове звання: солдат.
Нагороди: медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно), орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Віталій Живило народився 20 травня 1977 року в с. Кустолові-Кущі. Навчався у восьмирічній школі в с. Кустолові-Кущі. Після її закінчення у Кобеляцькому СПТУ № 43 здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю, слюсара-ремонтника, водія автомобіля. По закінченню училища був призваний на строкову військову службу.
У 2003 році родина переїхала на проживання до м. Кобеляки.
З початком повномасштабної війни росії проти України Віталій записався до тероборони. А з 10 березня уже знаходився в зоні бойових дій. Служив водієм-кранівником евакуаційного взводу ремонтної роти в складі 4‑ї окремої танкової бригади.
26 вересня 2022 року, в результаті ворожого ракетного обстрілу поблизу м. Первомайськ, що на Харківщині, наш земляк загинув.
Поховали Віталія в м.Кобеляки. У місті Кобеляки одна з вулиць носить ім’я Живила Віталія на знак пошани до його пам’яті.
Додати коментар