Як любити тварин і людей

Вбивство тварини — це вже діагноз. Нормальна людина свідомо цього ніколи не зробить.

Убивцям чотирилапих ставлять один з трьох діагнозів: органічне ураження головного мозку; тяжка форма психопатії або ж шизофренія. Четвертого не дано. До такого висновку прийшов у свій час психолог Михайло Виноградов. Та, на превеликий жаль, таких, з дозволу сказати, людей стає все більше. Фейсбук, до прикладу, неможливо відкрити, аби не наткнутися на черговий пост про покинутих, забитих, замордованих і нікому не потрібних котів та собак.

Кобеляки в цьому сенсі не «відстають» від загальної тенденції до дегуманізації.

Ось хоч би й жахливий випадок із застреленим собакою. А ще жахливіша реакція на цей злочин частини кобелячан. Таке враження, що в людей зовсім відсутнє критичне мислення і кудись зникли любов та терпимість. Читаю коментарі під статтею — і волосся дибки стає. Чи то справді люди таке пишуть, чи то ті, хто тільки подобу мають людську? Один з коментаторів приховав образу на собак за розірваних качок, іншій ще з дитинства подобалось, як відстрілювали по місту собак-безхатьків, треті іншого виходу, як боротися з тими клятими собаками, не бачать. Ну, тобто стріляти їх треба. І ніхто з них не згадує про тих людей, хто викидає своїх «улюбленців» на вулиці, неначе непотріб. А потім — зграї голодних, хворих тварин, які не прилетіли до нас із іншої планети, яких не привезли в Кобеляки з Біликів чи з-за меж громади і області. І є робота волонтерам. Як написала одна коментаторка:

«Їздять по місту та їжу собакам розкидають, а додому їх собі не беруть».

Прочитаєш таку маячню — і не знаєш, сміятись чи плакати. Так, ви, людоньки, викидайте котів‑собак, а ми по домах будемо розбирати. Так виходить? Та чи відомо вам, нешановна, так, саме нешановна, скількох чотирилапих вже простерилізовано та прилаштовано завдяки волонтерам та небайдужим кобелячанам. А до стерилізаціїі та лікування долучається й ветеринарна медицина.

І якщо лікар лікує людину, то ветеринар рятує людство. Здорові тварини — здорове суспільство.

Але… Безпритульних тварин не стає менше. Не стає менше тому, що наші люди, живучи в 21 столітті, не знають, що народжуваність кішок і собак можна регулювати, щоб потім не заносити, не завозити, не топити. Господи, яка дикість!

Та й перш ніж заводити собі хвостика, слід добряче обмізкувати подібний крок. Бо тваринка, затямте собі, не жива іграшка, а жива істота, яка відрізняється від людини лише тим, що не говорить.

«Хвостикам» так само холодно, голодно й боляче, як і нам. І ці тваринки зовсім беззахисні перед людиною. І безпритульними стають тільки через злочинну діяльність двоногих. Чи то — бездіяльність і байдужість.

…Коли я дивлюся відео чи фото, де Людина виносить із палаючого, зруйнованого канапами, будинку собаку чи кота, я хочу низько їй вклонитися. Бо спасіння слабшого за себе є вищим проявом милосердя й доброти! Саме ці якості й притаманні здоровій, нормальній людині з інтелектом.

Той, хто любить тварин, любить і собі подібних.

Подобається    0