Війна забрала життя Тараса Яловеги, Максима Кочубея і Олександра Ященка

Протягом семи днів жителі Новосанжарської громади провели в останню путь трьох земляків.

28 жовтня мешканці Нових Санжар прощалися з Тарасом Яловегою. Панахида пройшла біля рідної домівки військовослужбовця, а траурна церемонія — біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Після чого тіло захисника направили для поховання в Харків, де Тарас проживав із дружиною, повідомили в пресслужбі Новосанжарської селищної ради.

Тарас Яловега народився 17 квітня 1993 року в Нових Санжарах. По завершенню місцевої школи юнак вступив до Харківського педагогічного університету, на факультет української мови й літератури. У вузі Тарас познайомився зі своєю майбутньою дружиною Юлією.

Після отримання диплома, Тарас одружився і започаткував власну справу в сфері програмування.

Влітку минулого року чоловік добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України. Військовий вивчився на оператора безпілотних систем та обрав для служби підрозділ Національної гвардії «Азов». Тарас служив у Краматорську Донецької області. Солдат Тарас Яловега був водієм-електриком 2‑го відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів 2‑го взводу зенітних безпілотних авіаційних комплексів батареї зенітних безпілотних авіаційних комплексів.

20 жовтня в районі Іллінівки Герой загинув внаслідок застосування ворогом FPV БПлА.

Максима Кочубея поховали в рідному селі

Наступного дня громаду сколихнула ще одна болюча звістка: експерти ідентифікували тіло жителя Пристанційного Максима Кочубея. Більше року рідні займалися його пошуком та вірили в краще. Та, на жаль, з’ясувалося, що 26 червня минулого року старший солдат загинув внаслідок штурмових дій ворога поблизу Євгенівки Покровського району.

Із Героєм прощалися в Полтавському Свято-Успенському Кафедральному Соборі ПЦУ та в рідному Пристанційному. Захисник навіки спочив на сільському цвинтарі.

Максим Кочубей народився 30 червня 1978 року в Пристанційному. У 1993 році закінчив школу і був зарахований до Полтавського електротехнічного технікуму. Із 1997‑го працював оператором верстатів з числовим програмним забезпеченням на Полтавському тепловозоремонтному заводі.

У травні 2000‑го його мобілізували на строкову службу до лав ЗСУ, яку Максим проходив у Севастополі. Демобілізувавшись, чоловік влаштувався електромеханіком електрозв’язку «Укртелекому». Паралельно Максим вступив до Полтавського військового інституту зв’язку.

Із 2015‑го Максим Кочубей служив у військовій частині в Полтаві, на посаді старшого солдата, начальника електростанції відділення телекомунікаційного зв’язку роти зв’язку БЗ та РТЗ. У зону бойових дій був направлений у травні минулого року як стрілець-снайпер.

У Максима Кочубея залишилася мама Валентина та брат Андрій.

«Фізрук» загинув на Харківщині

Понеділок, 3 листопада, став чорним днем для всієї Новосанжарщини, адже мешканці громади оплакували земляка Олександра Ященка. Серце водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів перестало битися 26 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ковалівка Харківської області.

Олександр Ященко народився 23 січня 1991 року у Великому Кобелячку. У 1997‑му пішов до першого класу Великокобелячківської школи, яку закінчив у 2007‑му. Улюбленим захопленням Олександра став футбол. Тому і майбутню професію вирішив поєднати зі спортом, вступивши в Полтавський педагогічний університет на спеціальність «фізична культура».

Із вересня 2012‑го до травня 2018‑го Олександр працював учителем фізкультури у Великокобелячківській школі. Постійно готував учнів до спортивних змагань з футболу, волейболу, легкої атлетики, його вихованці займали призові місця.

У 2018 році чоловік переїхав до Полтави, здобув спеціальність токаря і влаштувався за фахом на завод DISTAR. У 2021‑му Олександр одружився з нареченою Іриною.

18 березня уродженця Новосанжарщини мобілізували до лав ЗСУ. Після двомісячної військової підготовки, продовжив службу водієм у 92‑й бригаді під Харковом. Позивний «Фізрук».

У вересні сім’ю Ященків поповнив синочок Максим. Та російські загарбники забрали життя в батька родини.

Панахида та прощання з Олександром Ященком відбулося в Свято-Успенському Кафедральному Соборі ПЦУ в Полтаві. Захисника поховали в Затурино, на Меморіальному комплексі пам’яті Героїв.

Подобається    0