Як вам карась за півтори тисячі?

Редакція поцікавилася в Кобеляцькій міській раді, скільки ж коштів надійшло до бюджету громади у вигляді компенсації збитків, завданих довкіллю. У народі їх називають «екологічні штрафи». Як виявилося, гроші з порушників стягують. І не малі.

Взагалі, існують кілька видів екологічних правопорушень. Але в нашій місцевості, судячи із регулярних повідомлень у ЗМІ, правоохоронні органи виявляють і документують незаконну вирубку лісу та так зване водне браконьєрство. Тобто — вилов риби забороненими засобами, в заборонених місцях і в заборонений законом період року.

За подібні правопорушення передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Адміністративна передбачає накладення штрафу та компенсацію збитків, завданих довкіллю і державі.

Як відомо, половина із нарахованої компенсації, яку має сплатити браконьєр чи «чорний лісоруб», залишається в бюджеті громади.

От редакція «ЕХО» і поцікавилася у міській раді, яка ж сума надійшла до бюджету з подібних адміністративних стягнень.

Адже досить часто трапляються ситуації, коли державні органи браво рапортують про виявлені правопорушення і спійманих порушників. При цьому описують величезні суми нарахованих збитків та штрафів. А в кінцевому результаті виходить «пшик» — ніхто не покараний і ніхто нічого не сплачував.

У фінансовому відділі Кобеляцької міської ради нас поінформували, що за минулий 2025 рік до бюджету надійшли 579 тисяч гривень із «екологічних санкцій». Тобто виходить, що з браконьєрів та «чорних лісорубів» стягли більше мільйона гривень за рік. Отже, таки карають.

Користуючись інформаційним приводом, нагадуємо, за які екологічні правопорушення доведеться сплачувати «кругленькі» суми.

Незаконна вирубка лісу

Відповідальність залежить від місця вирубки (звичайний ліс чи заповідник) та розміру завданої шкоди.

Адміністративна відповідальність (ст. 65 КУпАП)

Застосовується за незаконне знищення, пошкодження або вирубку дерев і чагарників, що не призвели до великих збитків:

• Для громадян: від 510 до 1 020 грн.
• Для посадових осіб: від 2 550 до 5 100 грн.

Кримінальна відповідальність (ст. 246 КК України)

Якщо вирубка заподіяла істотну шкоду (оцінюється за грошовою вартістю знищеного лісу) або вчинена в заповідниках:

• Базовий кримінальний штраф: від 17 000 до 25 500 грн. (або арешт до 6 місяців, або обмеження/позбавлення волі до 3 років).
• Повторно або групою осіб: позбавлення волі від 3 до 5 років.
• У заповідниках чи національних парках: штраф від 25 500 до 34 000 грн. або позбавлення волі до 5 років.

Такси за збитки (додатково до штрафу)

За кожне зрубане дерево нараховується окрема сума, залежно від діаметра пня (наприклад, за одне дерево середнього розміру в звичайному лісі збитки можуть становити від кількох сотень до багатьох тисяч гривень, а в заповіднику ці суми подвоюються чи потроюються).

Браконьєрство на воді (незаконна риболовля)

Покарання за риболовлю сітками, електровудками, вибухівкою, або під час нересту та в заповідних зонах.

Адміністративна відповідальність (ст. 85 КУпАП)

Грубе порушення правил рибальства (із застосуванням заборонених знарядь лову):

• Штраф: від 340 до 680 грн. з конфіскацією знарядь лову (сіток, човнів) та незаконно виловленої риби.

Кримінальна відповідальність (ст. 249 КК України)

Якщо незаконне зайняття рибним промислом заподіяло істотну шкоду (визначається сумарною вартістю виловленої риби за спеціальними таксами):

• Кримінальний штраф: від 17 000 до 51 000 грн. (або обмеження волі до 3 років).
• Застосування вибухових, отруйних речовин або електровудки: штраф від 51 000 до 85 000 грн. або позбавлення волі до 3 років.

Такси за збитки (нараховуються за кожну штуку риби)

В Україні діють високі такси за кожну незаконно виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Наприклад:

• Судак: 3 587 грн. за 1 шт.
• Щука: 3 468 грн. за 1 шт.
• Сом: 5 117 грн. за 1 шт.
• Окунь: 3 162 грн. за 1 шт.
• Карась сріблястий: 1 581 грн. за 1 шт.

Розподіл коштів від компенсації збитків (Грошові стягнення за шкоду)

Коли екоінспекція або суд стягує кошти за розрахованими методиками (наприклад, за незаконну рубку лісу, забруднення річки чи нафторозлив), гроші мають чітко визначене цільове призначення. Вони зараховуються до фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння шкоди та розподіляються пропорційно:

• 50 % — до місцевих бюджетів сільських, селищних, міських рад (громади, де сталося порушення);
• 20 % — до обласних бюджетів (або бюджету АР Крим);
• 30 % — до спеціального фонду Державного бюджету України.

Подобається    0