Максим Мулінов пів року боровся за своє життя

Захиснику назавжди залишиться 36 років.

Минулого тижня Білицька громада прощалася із Захисником Максимом Муліновим. Максим народився 19 серпня 1989 року в Кременчуці. Його дитячі та юнацькі роки пройшли в цьому місті. У Кременчуці юнак закінчив школу і здобув фах електрозварювальника в Кременчуцькому професійно-технічному училищі №26. Згодом Максим разом із мамою та сестрою переїхали в Бутенки.

У вересні минулого року Максима Мулінова призвали на службу Полтавським РТЦК та СП. Молодший сержант перебував на посаді стрільця-помічника гранатометника.

17 січня в районі Костянтинівки Донецької області, внаслідок удару ворожого дрону, Захисник отримав вибухову травму.

За інформацією пресслужби Білицької селищної ради, Максим відчайдушно боровся за життя у тилу, але 8 червня його серце зупинилося назавжди.

Жителі Білицької громади провели в останню путь воїна. Поховали Максима на сільському кладовищі в Бережнівці. У тиші прощання пролунали почесні залпи, як символ шани, вдячності та пам’яті про українського захисника. Під звуки Державного Гімну України старший лейтенант, начальник відділення цивільно-військового співробітництва Руслан Безима передав Державний Прапор України рідним Захисника як символ держави, якій Максим залишився вірним.

У Захисника залишилася дружина, син, мама, сестра.