Коли чиновники почнуть збирати картоплю?

Днями їхав із знайомим жителем Кобеляк. Просто підвозив його в попутному напрямку. Розговорилися. У ході розмови чоловік згадав:

— Читав я недавно у вашій газеті статтю Леоніда Митька, в якій він пропонує переселити кобеляцьких чиновників у будівлю, де зараз знаходиться музей, а раніше була міськрада. Що я скажу. Згоден я із автором. Згоден і з його тезою, що в Кобеляках, та й, думаю, по всій Україні, виникла парадоксальна ситуація. Кількість майна, об’єктів, людей у селах і містечках зменшується ледве не в геометричній прогресії. А кількість чиновників постійно зростає. Колись у міській раді працювали десять чоловік. І це — за відсутності комп’ютерів, Інтернету та інших сучасних досягнень цивілізації. А зараз там — сотні! Що вони роблять? І ви знаєте, я сам колись був чиновником. То можу сміливо говорити, що коефіцієнт корисної дії всієї чиновницької братії якщо не нульовий, то стрімко до цього наближається. Нарада, підготовка до наради, «масовка» на концерті чи офіційному заході, звіт про подачу звіту, потім звіт про подачу звіту про подачу звіту. І так — із дня в день. Зарплата і стаж службовця «капають», але ж користь від такої роботи сумнівна. І водночас бачу в Інтернеті купу оголошень про те, що підприємці наймають людей на збір картоплі чи посадку розсади. Знаю, що немає хороших слюсарів, кухарів, сантехніків і електриків. Одних людей не вистачає, а для інших — не вистачає кабінетів. Це ж ненормально!

Для того, щоб перевірити тезу Митька та мого попутника, звернувся за допомогою до штучного інтелекту. І він теж підтвердив, що в Кобеляках та й у всіх аналогічних громадах кількість чиновників аж надто велика.

Усереднена польська гміна аналогічного Кобелякам розміру за населенням має в 2–3 рази менше чиновників апарату управління, ніж Кобеляцька міська рада.

Головна відмінність криється в підходах до централізації та утриманні розгалужених штатних структур виконавчих органів в Україні.

Порівняльна таблиця характеристик
Критерій порівняння	Кобеляцька міська рада (ТГ)	Мала польська гміна (до 5 тис. осіб)*
Кількість населення	~23 000–25 000 осіб (до війни)	До 5 000 осіб
Кількість чиновників (апарат)	~90–120 осіб (орієнтовно з відокремленими відділами)	28 осіб (в середньому для гмін до 5 тис.)
Кількість разом з іншими структурами	Десятки працівників у ЦНАП, бухгалтеріях тощо	36 осіб (разом із соцдопомогою та іншими службами)
Кількість депутатів ради	26 депутатів	15 радників (стандарт для малих гмін)

 

Чому виникає така різниця?

Розгалуженість українських структур: До штату Кобеляцької міської ради входять не лише керівники та секретар, а й окремі виконавчі органи: апарат виконкому, Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту, фінансове управління, сектори економічного розвитку тощо, кожен з яких має власних начальників, спеціалістів та бухгалтерів.

Польська модель оптимізації: У польських гмінах більшість процесів цифровізовано, а фінансові й господарські функції часто передаються на аутсорс або об’єднуються. Один чиновник у гміні нерідко суміщає кілька споріднених функцій.

Залежність від багатства: Кількість чиновників у Польщі залежить не від кількості людей, а від заможності громади: багаті гміни наймають більше вузьких спеціалістів, тоді як бідніші функціонують мінімальним складом (іноді усього 12–15 людей на всю гміну).

Дійсно, ситуація парадоксальна. У бідній державі, котра переживає демографічну кризу і готується приймати трудових мігрантів, існує непропорційно велика кількість людей, які нічого і ніколи не виробляли і незрозуміло чим керують.

Ну про ефективність керування зараз говорити не будемо. У кобеляцькому випадку дочекаємось жовтня, коли, можливо, нарешті, місцями інколи і подекуди почнуть ремонтувати автодороги.

Є ж ще один нюанс. Ні для кого давно не є секретом, що Україна через війну має катастрофічний дефіцит бюджету. І не стала державою-банкрутом виключно через те, що її бюджет регулярно наповнюють то американці, то європейці.

Тобто фактично європейські платники податків платять зарплати нашим поліцейським та чиновникам.

Але ж війна колись закінчиться! І європейські платники податків резонно зауважать своїм урядам, що час вже припинити давати гроші на зарплати українським чиновникам.

І що тоді?

Можливо, тоді таки з’явиться достатня кількість збирачів картоплі, слюсарів і сантехніків?

Хоча, може бути і як в тому старезному анекдоті про алкоголіка:

— Тату, горілка подорожчала, нарешті ти будеш менше пити!

— Ні, дітки, то ви будете менше їсти.

Подобається    0