Поставити «свого»

Хоча місто Кобеляки й знаходиться далеко від основних центрів культури, сказати про те, що воно обділене увагою митців – неправда. У райцентрі періодично відбуваються дійства, як за участю місцевих, так і заїжджих аматорів сцени. Але мало кому відомо, що існує група доморощених театралів з числа депутатів райради, які періодично розігрують «виставу» (чи комедію) під назвою – «Поставити «свого». Зараз триває вже другий сезон цього худтеатру, не дивлячись на те, що минулорічний дебют не був вдалим. Мені ще ніколи не доводилося виступати у ролі театрального критика, але хочу спробувати себе в цій іпостасі. Можливо в недалекому майбутньому знадобиться. За законами жанру повинні бути названі автор ідеї, режисер-постановник, озвучувач, головні актори та актори другого плану, масовка. Ну і який же театр без глядачів. Оскільки є вистава, то обов’язково повинен бути критик. Роль критика беру на себе, хоча одночасно буду головним персонажем даного дійства. Це сучасно, модерново, одним словом – нетрадиційний підхід. Безумовно все це буде, але дещо пізніше. Перш за все потрібно познайомити глядача (читача) з сюжетом, інколи з непростими перипетіями, для того, щоб він з самого початку зрозумів найголовніше – мету цієї вистави. Перипетії, підчас гостросюжетні, відбуваються на берегах тихоплинної Ворскли з мальовничими берегами, островами, квітучим різнотрав’ям, тваринним розмаїттям, чудовими місцями для відпочинку, рибальства та полювання. Просто рай земний. І щоб цей рай земний зберегти, залишити для майбутніх поколінь, громада району, в особі депутатського корпусу, вирішила надати цій території статус природоохоронного об’єкта, створивши регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський». Події, які стали сюжетом дійства, відбуваються на території парку, а кульмінацією (на даному етапі) було засідання комісії з екології та раціонального природокористування 9.07.09 р. Основний лейтмотив засідання – усунення з посади директора РЛП Віктора Попельнюха. Про наміри деяких депутатів це зробити відверто сказав депутат райради Анатолій Таранушич. А от за що … Напевно саме зараз доцільно назвати дійових осіб, виконавців та ролі, які їм дісталися. Отже, дійство відбувається в залі засідань райдержадміністрації. Дійові особи та виконавці: –на лаві підсудних – директор парку Попельнюх В.; –судді – голови та представники політичних фракцій; –звинувачення підтримувала голова комісії з екології Грисенко С.; –свідки, які підтримували звинувачення – голова та депутати Вільховатської с/р, представники рибінспекції та ін. Основна ж роль у цій виставі, як ініціатору та натхненнику, без сумніву належить депутату райради від фракції БЮТ, члену комісії з екології та раціонального природокористування Валерію Лісному. Надзвичайно неординарна особа (саме особа, а не особистість, прошу не плутати), яка відома своїми численними «подвигами», зокрема погрозами в сесійній залі щодо фізичного мого усунення, спроба запхнути (знову ж таки мене) в своє авто для розборок, за що отримав візуально пальця, здогадайтесь якого. Проявив себе цей представник «еліти» і в плані «збереження» довкілля, особливо рибних запасів. Всім в районі відомо, який Панькович затятий «рибалка» і «мисливець». Напрочуд «логічне» поєднання його іміджу з займаною посадою в комісії з екології та раціонального природокористування. Не дивлячись на те, що його ідея про призначення «свого» директора завжди викликала посмішки у сесійній залі й серйозно не сприймалася переважною більшістю депутатів, які здогадуються для чого потрібен йому та його сподвижникам «свій», відчувається, що прихильників такої ротації кадрів призначення дещо побільшало. Помітно, що з депутатами працюють, переконують, заохочують, одним словом використовують весь потужний «агітаційний» арсенал. А власне за що ж судили підсудного? Звинуваченнями стали скарги на директора парку, які надійшли від мешканців Кобеляцького району. У скороченому вигляді їх суть така: Скарга перша: «Чому директор парку не підписує заяви на здійснення промислового лову риби у 2010 році, та чому перешкоджає Лісному Г. (сину депутата Лісного В.) та його невістці займатися промислом риби на території парку у 2009 р.? (за підписом ПП Кіріченка Г. та ПП Лісного Г.)»; Скарга друга: «На яких підставах Попельнюх В. зняв рибальські сітки 19.06.09 р. в урочищі Потягайлівка? (За підписом мешканця с.Лучки, ветерана МВС Каблучки Л.); Скарга третя: «Чому директор парку забороняє плавати на човнах та ловити з них рибу на Ворсклі, ображає голову та депутатів Вільховатської с/р, звинувачує депутатів у хабарництві, чому бере плату за розведення багаття, облаштування наметів та рибальство? (За підписом депутата Вільховатської с/р, мешканки с. Лівобережної Сокілки Детюк Л.); Скарга четверта (усна): «Чому директор забороняє дітям купатися в річці?» (Мешканка Лівобережної Сокілки, депутат райради Закупра Т.). Були й інші запитання від присутніх в залі, які наведемо далі. Саме ці скарги були висунуті в якості звинувачення, і стали підставою для прийняття рішення про винесення на сесію районної ради питання щодо усунення з посади нині працюючого директора без суду та слідства. Вірніше судилище було, але не було проведено слідство. І як зазначив депутат райради Анатолій Таранушич – за такі звинувачення з роботи не знімають. Але створювалось враження, що вони не так вже й цікавлять присутніх. Фінал дійства і вирок суду були відомі заздалегідь. На досить «серйозні» чисельні звинувачення мені довелося давати відповіді. Головне закрутити інтрижку, вкінці якої вже ніхто не пам’ятатиме з чого все розпочалося. Заздалегідь перепрошую у читача за детальні відповіді, але саме вони нададуть повну уяву про деяких заявників та їх підступні наміри. Саме Вам пропоную стати судом присяжних. По суті першої скарги. Дані підприємці (з 10 інших користувачів) намагалися більш ніж за два місяці до завершення терміну подачі документів до Держкомрибгоспу погодити заяву в адміністрації парку на здійснення промислового лову риби у 2010 р. Завчасне погодження давало їм змогу розпочати незаконний промисел риби до завершення нерестового періоду та безкарно рибалити до кінця року (заява ж на слідуючий рік була б погоджена). Саме тому було прийнято рішення погоджувати документи дещо пізніше, про що ПП були повідомлені письмово. Тим паче, що Лісному Г. дозвіл на рибальство в межах РЛП у цьому році не виданий (його прізвище відсутнє у списку користувачів, яким такий дозвіл надав Укрдержрибгосп). Щодо ПП Кіріченка Г., який після моєї критики в одній з публікацій щодо його незаконної діяльності на території парку, виправдовуючись писав у «ЕК», що він найбільш законослухняний підприємець. Що вкотре не підтвердилось. Не так давно держрибінспекцією були затримані найняті ним на роботу рибалки, які піймалися на крадіжці виловленої риби. Не знати про незаконні дії своїх підлеглих ПП не міг, оскільки за інструкцією вся риба здається на приймальний пункт і обліковується у журналі. Тим паче, що саме ПП несе повну відповідальність за ведення промислу риби. Між іншим, в 20-х числах липня мешканці с.Світлогірське були дещо здивовані присутністю в населеному пункті великої кількості представників правоохоронних органів, податкової інспекції, ветеринарної служби та ще когось, які нібито проводили рейди-перевірки щодо незаконної скупки риби та її переробки деякими мешканцями села. Зі слів очевидців компетентні органи були й в помешканні вищезгаданого «законослухняного» громадянина й щось вивозили автівками до холодильника (залишається лише здогадуватись що і чому?). Але можливо це лише чутки! Сподіваюсь, що гр. Кіріченко вкотре спробує оправдатись, або можливо дадуть коментарі з цього приводу компетентні органи? І досить логічним було запитання в залі: «А скільки ж податків платять у місцевий бюджет промисловики?» Щось в районі 10 тисяч гривень. Депутати одноголосно вирішили ініціювати питання про повну заборону промислового та наукового лову в межах парку. І якщо це вдасться зробити, а я в цьому їм допоможу, то шановні законослухняні промисловики, ви знаєте хто зробив Вам такий «подарунок». По суті другої скарги. Мешканець Лучок, ветеран МВС (як він скрізь афішує) Каблучка Л. у скарзі заявив, що 19.06.09 р. він бачив, як інспектори парку знімали сітки в урочищі Потягайлівка. Ветеран МВС опікується тим, чи мають право працівники парку знімати сітки та куди вони їх складують? Ну що ж, громадянська позиція. Похвально. Проте, в залі засідань я повідомив, що це якраз інспектори парку о 4-ій годині ранку помітили Каблучку Л. зі ще одним невідомим громадянином у човні, в якому знаходилась гора мішків, які мали специфічний запах, котрий виникає після постійного знаходження в них сіток з рибою. Я відразу зателефонував у чергову частину міліції і повідомив, що на водоймі зустріли їхнього колишнього працівника біля сіток, від яких громадянин відмовляється. Тому було прийнято рішення вилучити їх і оформити актом, як безгосподарські. Проте, цей громадянин чомусь не написав у заяві, що у 2009 році він є учасником вже не першого інциденту з працівниками парку (не беручи до уваги попередні роки). Так, у період нересту під час одного з рейдів на Ворсклі інспекторами парку були вилучені безгосподарські сітки, які за повідомленням гр. Каблучка Л. належали саме йому (він зателефонував до чергової частини своїм колегам і зізнався в цьому). За цим фактом роботу інспекторів парку скрупульозно перевіряли різні структури на предмет правомірності дій. Наші дії визнали правомірними, але для ветерана МВС цей випадок чомусь не став уроком. По суті третьої та четвертої скарги. Ландшафтний парк все щільнішим кільцем з усіх боків оточують бази відпочинку, паркани, вагончики та інші споруди. І все це, як правило, розташовується у забороненій для будівництва водоохоронній зоні. Ніколи ми ще не акцентували увагу на ситуації, яка склалася в районі колишньої бази відпочинку тампонажної фабрики, що біля с. Лівобережної Сокілки, оскільки сама база не входить в межі парку, тільки межує з ним. Було відомо, що її викупили не то донецькі, не то маріупольські. З цього року база дещо «ожила». На березі з’явилися два потужні катери типу ріка-море «Комета» й численні рибалки з Маріуполя, які на човнах з потужними двигунами курсують Ворсклою і рибалять. Наші неодноразові спроби пояснити, що лов риби у цьому місці дозволяється лише з берега, залишились без уваги. В один із днів на вищезгаданій базі ми зустріли депутата Вільховатської с/р Детюк Л., мешканку Лівобережної Сокілки, (як з’ясувалося, її чоловік працював там охоронцем). Не володіючи ситуацією та проявивши некомпетентність (як депутат) вона намагалася дезінформувати присутніх та в досить агресивній та грубій формі звинувачувала мене у всіх гріхах. В свою чергу я запитав, якщо ж депутати так опікуються громадою, то чому дали згоду на розташування елітного поселення у водоохоронній зоні біля с.Вільховатка, в якому й сам голова сільської ради має шматочок земельки (напевно саме цим я його образив). На що вона відповіла – та хто нас запитує! А от скарга депутата райради Тетяни Закупри, також мешканки Лівобережної Сокілки про те, що наче б то директор парку виганяв дітей з річки та не давав їм купатися, шокувала не тільки мене, а й деяких депутатів. За зазіхання на «наше майбутнє» дорослі без суду та слідства готові «розібратися» будь з ким. Власне кажучи саме діти (можливо помиляюсь) стали причиною того, що голова комісії з екології Світлана Грисенко запропонувала головам фракцій висувати своїх кандидатів на посаду директора парку. Тільки своєчасне втручання депутата Таранушича, який пояснив неправомірність таких дій, примусило створити робочу комісію для розслідування скарг. Проведене нами наступного дня незалежне розслідування щодо висунутих звинувачень депутатами із Лівобережної Сокілки показало, що жоден факт звинувачень не підтвердився. А хто ж, все таки, виганяв з води дітей? Як вдалося встановити – рибінспекція. А щодо платних послуг, які можуть надаватися адміністрацією парку знають здається всі, крім депутатів Вільховатської сільської ради. Ось Вам і сюжет з результатом. Хоча це ще не фінал. Для підтримання звинувачення були запрошені представники держрибінспекції, які заявили, що директор парку відмовляється з ними співпрацювати. Ще раз можу підтвердити – так, відмовляюсь. Відмовляюсь з причини неправомірних дій на території парку цієї структури, зокрема щодо незаконного стягнення з рибалок-любителів штрафів в розмірі 34 гривні. Шановні рибалки, не сплачуйте рибінспекції будь-яких штрафів, так як їх дії протиправні. Рибінспектори накладають штрафи за порушення правил рибальства, які на територіях природно-заповідного фонду України не діють (п.1.1 цих правил) за ст. 85 КУпАП. Будь-які порушення на природно-заповідних територіях кваліфікуються за ст. 91, за якою рибінспекція також не має права складати протоколи. Саме з цих причин адміністрація парку не вважає за доцільне співпрацювати з державною структурою, яка вчиняє протиправні дії, а не з будь-яких інших. Досить прикро, що у своїх цілях використали голову комісії з екології та раціонального природокористування Світлану Грисенко, яку я дійсно поважаю, по крайній мірі за щирість своїх намірів в справі охорони довкілля. І це чітко відчувалося на засіданні, та й сама вона не приховувала, що завжди підтримувала мене. Шановна Світлано Анатоліївно! Ці скарги не варті того, щоб навмисно вкинута дезінформація стала перешкодою у порозумінні людей, які насправді вболівають за сучасне та майбутнє нашого довкілля. Ваше постійне акцентування уваги на тому, що директор парку тільки те й робить, що знаходиться на воді – безпідставне. За шість місяців поточного року служба охорони парку здійснила лише понад 30 виходів на воду. Це що багато? Ви незадоволені кількістю зданої риби (200 кг), яку вилучили інспектори парку фактично за місяць роботи? Ви знаєте, це набагато кращі показники, ніж у рибінспекції. Коли Ви запитали у представника рибінспекції, скільки за минулий рік вони здали риби, була названа цифра – 1200 кг. Так от, якщо 1200 поділити на кількість човнів, які використовувались на дільниці, то отримаємо лише 200 кг риби на один човен у рік, або майже 17 кг у місяць. Повторюся, інспектори парку 200 кг риби здали за місяць. Оце така арифметика. А шість кримінальних справ за рік, якими хизувалися рибінспектори, за бажанням, можна зробити за один день. Їм простіше рибалок-любителів оббирати, а справжні браконьєри в цей час… До того ж, з 23200 га площі парку, більше 17000 га займає водне плесо. Основні порушення, безумовно, вчиняються саме на воді. А для того, щоб вимагати від інспекторів парку охороняти й сушу, забезпечте, будь ласка, парк наземним транспортом, тому що на єдиному велосипеді, який ми маємо у своєму розпорядженні, далеко не заїдеш. А взагалі, щоб вимагати, потрібно хоча б заробітну платню вчасно виплачувати. Нагадаю, що кошти, які виділені депутатами на зарплату, давно закінчились і ніяких перспектив щодо дофінансування не бачу. Хочу нагадати Вам, Світлано Анатоліївно, що коли я звітував про роботу адміністрації парку за минулий рік на сесії районної ради, хтось із залу вигукнув – за таку роботу потрібно почесного громадянина давати. Безумовно жарт, але дійсно, судити потрібно не за якимись окремими сумнівними скаргами, а комплексно. Ось така вистава (чи комедія) і її виконавці. А фінал... Фінал, мені здається, буде дещо пізніше. Коли на кону стоїть такий «ласий» шматок (територія парку з природними ресурсами – землею, рибою, еколого-просвітницьким центром, мисливськими тваринами і т.д.), то ті, хто затіяв цю комедію, просто так її не відмінять. Це під силу лише громаді, коли сама захоче припинити цей фарс і заставить це зробити властьімущих (скоро ж вибори). А висновки щодо ставлення політичних партій та окремих їх представників, зокрема до питань збереження та охорони довкілля, зробите самі. Думайте не тільки про сьогодення, а й про майбутнє своєї малої Батьківщини. Р.S. За період часу, доки готувалась ця стаття до публікації, вже сталися деякі події. Відбувся виїзд комісії, в яку входили представники різних політичних фракцій (крім «регіоналів»), які зустрічалися з мешканцями Орлицької, Вільховатської, Радянської, здається Світлогірської та Лучківської сільських рад. Нагадаю, що комісія була створена з метою перевірки конкретних скарг на директора парку. Оскільки нічого такого, що було протиправним з мого боку не підтвердилось, члени комісії, які прибули на двох автівках на територію адміністративно-наукового центру, просто влаштували допит, «засипавши» мене запитаннями та взялися до перевірки складських, господарських та житлових приміщень. Депутат Лісний В. знайшов «кримінал» у тому, що на території випасається двоє телят, які, за його словами, псують екологію та без договору (напевно з ним) підприємець Терніков Ю. викошує сіно для свого господарства та залишає під охороною техніку на території парку. За «кримінал» хотіли видати навіть кущі туї, які ніби то позасихали і мали жовтуватий колір (насправді у туї золотистої такий колір природній). Відчувається, що прибула «компетентна» комісія. Найбільша «компетентність» проявилася тоді, коли члени комісії вирішили заодно перевірити бухгалтерські документи парку. Їх, в основному, цікавили платні послуги, які надаються адміністрацією парку. Я, як директор, не заперечував прийнятому рішенню, тому що впевнений, що таку заборону розцінили б як протидію депутатам. Деякою мірою я навмисно допустив таку ситуацію, щоб показати громаді на що здатні представники деяких політичних сил. Найбільшу заангажованість у цьому питанні проявили бютівці, які ввійшли до приватної оселі бухгалтера, почали перевіряти бухгалтерські документи не попередивши про це за 10 днів як прописано законом та намагалися вилучити оригінали документів. А саме головне, у комісії не було ніяких повноважень щодо здійснення такої перевірки та дійсно фахівців у цій справі (про що визнали самі депутати). Відтак, в найближчий час буде проведена друга перевірка, як говорять, з дуже компетентними фахівцями, щоб до чергової сесії вирішити те, що не вдалося раніше.