Ігор Подолянський подав позов до страхової компанії «Оранта»
Ігор Подолянський живе в Москві. Але говорить такою гарною українською мовою, що йому позаздрить будь-який українець. Справа в тому, що Ігор Васильович народився і виріс на Київщині. І лише волею долі став москвичем. На Кобеляччину ж чоловік приїжджає відпочивати. Йому дуже подобається тутешня природа. Але не подобаються порядки, точніше безлад, які панують в Україні.
Ігор Подолянський щороку приїжджає у село Кишеньки Кобеляцького району, щоб відпочити – порибалити, подихати свіжим повітрям, полюбуватись на типові для центральної України краєвиди. Приїхав він у Кишеньки і у 2009 році. І неждано-негадано для себе втрапив у халепу.
Ситуація, на перший погляд, досить стандартна. 12 липня 2009 року Ігор Подолянський потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. У його «вісімку» врізався інший автомобіль. Ніхто із людей, хвалити Бога, не постраждав. Винним у скоєнні ДТП визнали громадянина К. Про це одразу було сказано в протоколі, складеному співробітниками ДАІ. В обох автовласників, учасників ДТП, були страхові поліси «автоцивілки». Подолянський був застрахований у «Провідній», а винуватець аварії в «Оранті». Тобто, в принципі, особливих підстав для хвилювань у жителя Москви не було. Потрібно було лише віднести всі документи в страхову компанію і очікувати виплати компенсації.
Аварія сталася 12 липня. А вже наступного дня Подолянський здав документи в кобеляцьке представництво НАСК «Оранта».
15 липня автомобіль Подолянського оглянув і зафіксував пошкодження експерт «Оранти».
10 серпня – Козельщинський суд виніс остаточний вердикт щодо винуватця ДТП. Того ж дня Ігор Васильович передав постанову суду страховикам.
І почав чекати виплати. Нагадаємо, що згідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата відшкодування у таких випадках здійснюється протягом місяця. Місяця з дня подачі документів. Подолянський вирахував, що це 10 вересня 2009 року і почав очікувати повідомлення з «Оранти». Але минув встановлений законодавством термін, а гроші на рахунок Подолянського так і не надійшли. Хоча він просив страховиків прискорити процес. Ігор Васильович говорить: «Так сталося, що в мене загострилися хронічні хвороби внутрішніх органів. Мені терміново потрібно повертатись в Москву на лікування. А я не можу цього зробити, бо не маю ні грошей, ні машини. В Росії на виплату відшкодування відводиться 18 днів. Я й ваших просив, щоб пришвидшили процес. Місяць – це ж крайній термін, а можна виплатити гроші й раніше».
Але замість пришвидшення в «Оранті» Подолянському через місяць заявили, що він подав страховикам не всі документи. Мовляв, не вистачає копії паспорта. Хоча цього немає у передбаченому законодавством переліку документів, Подолянський подав копію. І почув, що тепер йому доведеться чекати ще місяць.
Ігор Васильович був змушений чекати. І дочекався. Гроші такі прийшли на його рахунок. Але московський пенсіонер все ж вирішив подати в суд на кобеляцьку «Оранту». Свій позов він аргументує так: «Вони не дотримались встановленого законодавством місячного терміну виплати відшкодування. Вони не видають потерпілим в ДТП переліку необхідних документів. Вони не консультують клієнтів, як це передбачено Законом. Вони вимагають від клієнтів зовсім необов’язкові документи. Вони завдали мені моральної шкоди. І вони повинні бути покарані».
Ігор Подолянський вже направив відповідну позовну заяву до Кобеляцького районного суду. Йому її благополучно повернули. Але пенсіонер-москвич не збирається здаватись. Він говорить: «Підлікуюсь у Москві, повернусь в Кобеляки і доведу свою правоту».
І правильно зробить. Повинен же хтось українцям приклад показувати.
Додати коментар