Біля садиби Олеся Гончара заклали сад

Біля садиби Олеся Гончара заклали сад
За буденним плином життя часто забувається духовне, вічне та незнищенне. Реалії сьогодення примушують більшість українців більше турбуватися про вирішення матеріальних проблем. Одні думають про те, як звести кінці з кінцями і прогодувати себе та родину, інші — про те, як купити автомобіль престижної марки. Та врешті-решт все зводиться до одного — до грошей. Так живуть і думають більшість. Але не всі. У минулу суботу в музеї-садибі видатного українського письменника Олеся Гончара, що в селі Суха, побували незвичайні гості. Замість записників та фотоапаратів вони тримали в руках лопати та відра. Це були активісти нещодавно створеної громадської організації «Сила Громади». Метою їх візиту до Сухої було закладення саду. Ця ідея виникла в завідувачки музеєм Тетяни Бондаревської та одного із засновників «Сили Громади» Олександра Бистрякова. На засіданні громадської організації було вирішено не просто виділити гроші на придбання саджанців, а й самим взяти участь в роботі по їх посадці. Якраз навпроти садиби класика української літератури був вільний клапоть землі. Саме на ньому й вирішили посадити змішаний фруктово‑декоративний садок. Тетяна Бондаревська аргументувала свої задуми наступним чином: «Нехай цей садочок буде не просто даниною пам’яті Олесю Терентійовичу. Він матиме і практичну користь. Численні екскурсанти з часом матимуть змогу сховатись в тіні дерев від літньої спеки. І заодно поласують яблуками із Гончаревого садка. Вірю, що вони будуть надзвичайно смачними». Олександр Бистряков доповнив: «Зараз садки більше викорчовують і випилюють. А ми — посадимо. Не потрібно це робити до якоїсь дати. Тоді сюди з’їдуться всі. За службовим обов’язком, так би мовити. Ми ж робимо від душі». За дві години Тетяна Бондаревська разом із своїми помічниками Олександром Бистряковим, Володимиром Ревою, Дмитром Омеляненком та Людмилою Поцілуйко посадили 39 саджанців лип, яблунь, горіхів. Працювали дружно і злагоджено. І лише підсміювались над Бистряковим та Ревою, котрі півгодини сперечались над методикою закладення саду. Зрештою останній махнув рукою: «Хай Сашко керує, він звик все до мікрона виміряти, нехай і тут міряє». Садок посадили. Надалі — робота по догляду за ним.




Автор: Ігор Філоненко, exo.in.ua'>ЕХО з регіону
30 жовтня 2009, 13:09 | Кобеляки | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.