Нова напасть: до амброзії та борщівника може додатися ще один небезпечний бур’ян

Україні загрожує стрімке поширення золотарника (золотушника) канадського (Solidago canadensis L.). За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і благополуччя людини цей чужорідний інвазійний вид знаходиться в одному ряду з амброзією, борщівником і колорадським жуком. Золотарник канадський вже сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі Україні, але лісовому і сільському господарству. Зараз цей процес ще можна взяти під контроль. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота зажадає від нас незрівнянно більше сил і засобів.

Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не зустрічає так званих ворогів з числа рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю — до 95 %. По-третє, коріння золотарника виробляє інгібітори — речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ.

Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Ситуація ускладнюється тим, що тварини, в тому числі дикі, не їдять золотарник. Тобто зайняті ним території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення золотушника в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках.

Якщо допустити проникнення золотушника в глиб лісу, то в подальшому при лісовідновленні доведеться проводити комплекс додаткових заходів, що спричинить істотні витрати. Крім того, втрата природної рослинності лісів негативно позначиться на харчуванні тварин. Тому не допустити проникнення золотушника в ліс — одне з основних завдань.

Джерелом насіння золотушника також є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Звідти золотарник поширюється на прилеглі ліси і луки. Більшість домогосподарок навіть не підозрюють, що нова зелена оздоба їх садиби врешті-решт стане майже незнищенним буряном, який швидко витіснить із клумб та газонів всі інші рослини. Тому при створенні клумб необхідно замінювати його іншими декоративними видами.

Золотарник, як і практично усі рослини із дикої природи можна використовувати у лікарських цілях. Його застосовують при лікуванні хвороб печінки, нирок та ламкості капілярів. Але він не є настільки ефективним і незамінним засобом. Тому краще утриматися від вирощування цієї рослини для домашньої аптечки.

Боротися з золотарником можна хімічними і механічними методами. Скошувати небезпечний бур’ян рекомендується в міру відростання до 15–20 см, тобто 3–4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов’язково утилізувати — спалити або закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків.

У боротьбі з золотушником канадським сьогодні у нас поки ще є невелика перевага, але це всього 3–5 років. Важливо використовувати її ефективно і зробити все можливе, щоб взяти золотарник під контроль. Для цього досить дотримуватися простого правила — підтримувати порядок на своїй землі. Якщо з ним не боротися, то за рік золотарник канадський може збільшити свою площу до 15 відсотків.

Багато хто вважає золотарник канадський корисною лікарською рослиною і дають йому волю на присадибних ділянках, забуваючи про його здатності завойовувати нові території. І хоча золотарник не такий небезпечний для здоров’я людей, як амброзія, борщівник Сосновського, проте вважається одним з найбільш небезпечних рослин. Займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його рослинний і тваринний світ. Він добре поширюється і в лісі, витісняє ягоди і гриби. Під його суцільним покривом вже майже нічого не росте. Доведено, що там, де розташувалася ця рослина, грунт сильно ущільнюється, злежується і стає повітронепроникним.

Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати до молодих рослин, чутливим до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду грунтові гербіциди стають малоефективними. Сьогодні необхідно звернути особливу увагу до боротьби з золотарником всіх землекористувачів. Але хотілося б, щоб і населення підключилося до знищення небезпечної рослини на своїх ділянках.


Автор: За матеріалами інтернет-публікацій
Поділитися:
4 вересня | Категорія: Побут

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.