Щоб суниця не стала делікатесом: частина четверта

Цією статтею ми закінчуємо цикл публікацій, присвячених головним правилам успішного вирощування суниці садової або полуниці на домашніх грядках. Початок циклу статей можна переглянути на сайті в порадах від 15 та 24 липня і 5 серпня.

Зараз на календарі середина вересня. А це означає, що настали критичні терміни для висаджування розсади суниці у відкритий ґрунт. Безумовно, можна посадити свою суничку і пізніше — наприкінці вересня, у жовтні чи навіть листопаді. Кліматичні умови сучасної України дозволяють це робити. Саджанці, висаджені у такі пізні строки, теж приймуться і, швидше за все, успішно перезимують. А ось повноцінного урожаю навесні чи влітку ви вже не отримаєте. Адже рослина просто не встигне закласти достатню кількість плодових бруньок. Саме тому на промислових плантаціях суниці для закладки урожаю наступного року намагаються висадити якомога раніше, починаючи із періоду страшенної спеки кінця липня. Вдома ж, не претендуючи на рекордний урожай, можна розтягти процес висадки розсади до середини вересня, коли спека обов’язково спаде.

У попередніх публікаціях ми достатньо розповіли про те, після яких городніх культур можна висаджувати суницю, які ґрунти вона любить. Закінчимо розповідь про вирощування і посадку цієї ягоди повідомленням про схеми висадки та внесення добрив у ґрунт.

У першу чергу згадуємо про те, що суниця дуже світлолюбна. Кількість і якість ягід суниці прямо пропорційно залежить від кількості отриманої рослинами сонячної енергії. З цієї причини місце для посадки саджанців полуниці навесні вибираємо саме сонячне. Тривалість освітлення ягідника прямими сонячними променями повинна становити не менше 8–10 годин на добу. Навіть при невеликому затіненні у всіх сортів відбувається затримка термінів цвітіння і дозрівання ягід на 7–10 днів, сильно знижується загальна врожайність і, найголовніше, різко погіршується смак ягід. Плоди стають більш водянистими і кислими. Втрати врожаю від сірої гнилі в затінених місцях збільшуються, а листя сильніше схильні до поразки всякого роду грибковими інфекціями. У місцях із легким ажурним затінюванням — під кронами дорослих плодових дерев — для ефективного використання площ можна висаджувати лише дрібноплідну суницю. У цієї культури зниження врожайності від затінення найменш відчутне.

Друге, про що ні в якому разі не можна забувати, це те, що суниця — дуже вимоглива культура до рівня ґрунтової родючості. Тому при виборі місця для посадки розсади полуниці навесні відводимо для неї найродючіші ділянки. Обов’язково звертаємо увагу на механічний склад ґрунту і водний режим. За механічним складом найкращий варіант для посадки полуниці і суниці — легкі суглинки. На ділянках з важкими глинистими ґрунтами і в сирих низинах із застоєм вологи в осінньо-зимовий період суниця росте дуже погано. Коренева система загниває, листя і ягоди сильно пошкоджуються грибковими захворюваннями.

Наука рекомендує щорічно оновлювати частину посадок полуниці, але на старе місце повертати через 3 роки, чергуючи вирощування ягід і овочевих культур. Зрозуміло, що на звичайних дачних ділянках для такої вимогливої культури не так багато відповідних місць, і забезпечити дотримання тривалої сівозміни мало реалістично. У критичних випадках необхідно робити перерву між посадками полуниці після суниці мінімум рік.

Підготовка грядки для посадки полуниці після видалення бур’янів починається з ґрунтового перекопування на максимально можливу глибину. Найскромніший варіант — глибина повного багнета лопати (не менше 25–27 см). Які добрива вносити при посадці полуниці, залежить від стану ґрунту і його доглянутості. Для звичайної присадибної ділянки при підготовці ґрунту для посадки полуниці можна орієнтуватися на усереднені дози — на один квадратний метр вносять 6–10 кг органічних добрив (низинний торф, перепрілий гній (перегній) або дачний компост), 100 г суперфосфату і 120 г сульфату калію. Цілком можливо замінити фосфорно-калійні добрива золою з розрахунку 150–200 г на квадратний метр.

Після другого перекопування і закладення в ґрунт поживних речовин поверхню розрівнюють граблями, розбиваючи великі грудки. Після цього приступають до спорудження гряд або розбивки рядів, у залежності від обраного варіанту вирощування. Ряди або грядки під посадку полуниці агрономи радять формувати по лінії північ-південь. У цьому випадку всі рослини будуть рівномірно висвітлюватися протягом дня спочатку зі східного, потім із західного боку.

Висаджувати ремонтантні сорти на одній грядці із звичайними не рекомендується, так як останні вимагають до себе підвищеної уваги і догляду, різного режиму підгодівлі і поливу. Дрібноплідну суницю краще висаджувати окремими грядками або майданчиками.

Вибір ширини міжрядь визначається пошуком балансу між питаннями зручності проведення операцій по догляду за рослинами і ефективності використання площі ділянки. Широкі міжряддя більше 70 сантиметрів забезпечують зручність при роботі, хороше освітлення і мінеральне живлення рослин, але низька ефективність використання площі. Вузькі міжряддя — менше 40 сантиметрів — дозволяють розміщувати багато рослин на одиниці площі, але істотно ускладнюють проведення робіт по догляду. Оптимальним розміром міжрядь можна назвати величину від 40 до 70 сантиметрів.

Відстань між кущами полуниці при посадці в рядках багато в чому залежить від сортових особливостей і способу вирощування. При покупці розсади важливо з’ясувати в продавця або в подальшому з інших джерел інформації не тільки про розмір ягід і врожайності, але і про висоту. Від цього залежить схема посадки рослин і відповідно необхідна кількість посадкового матеріалу. Згідно з науковими рекомендаціями, сильнорослі, густолисті і «вусаті» сорти, такі, приміром, як популярний пізній сорт Мальвіна, потрібно садити з великою відстанню між рослинами в рядку від 30 до 40 см. Для сортів малолистих ці нормативи скорочують до 20–30 сантиметрів.

Присипаючи рослини ґрунтом, пам’ятаємо про «золоте правило суниці». Сердечко ні в якому разі не повинно бути заглиблене. Якщо не впевнені, що зможете розмістити його на рівні ґрунту, то краще залишити трохи вище, ніж хоч трохи, але заглибити. Дефекти високої посадки не такі небезпечні і виправляються в подальшому мульчуванням. Заглиблення (особливо при посадці під зиму) виправити неможливо, і наслідки його згубні для рослини. Присипавши рослину ґрунтом, обжимаємо навколо руками, щоб навколо коренів не утворилися повітряні порожнини і коріння відразу отримало контакт із ґрунтом. Для перевірки якості посадки можна потягнути за лист: якщо рослина не висмикується із землі, вона посаджена правильно. Відразу після посадки молоді кущики необхідно добре полити і робити це регулярно (при відсутності дощів) ще протягом 7–10 днів.

Садіть вчасно й правильно і тоді ніколи не матимете дефіциту ягоди.


Автор: Ігор Філоненко
Поділитися:
11 вересня | Категорія: Побут

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.