Помідори — дуже поширена культура. У кожного городника росте хоча б невелика грядка з томатами. Підготовка ґрунту для кущів помідорів має величезне значення для подальшого врожаю.
Властивості ґрунту. Характерна риса помідорів — розгалужена неглибока коренева система. Велика її частина складається із всмоктуючих корінців, верхня частина куща забезпечується вологою і мінеральними речовинами. Вимоги культури до ґрунту залежать саме від властивостей кореневої системи.
Ґрунт повинен бути водопроникним і вологоємним. Ґрунт не повинен створювати ефект болота, але водночас має зберігати вологу.
Якщо ґрунт насичений поживними речовинами, мінералами й органікою, у ньому забезпечується швидкий і здоровий ріст куща.
Коріння проростає тільки в пухкому ґрунті, де воно може вбирати багато поживних речовин. Поверхневе коріння не переносить сильного перезволоження, рихлість захищає культуру від цього. Варто пам’ятати, що надмірна рихлість може нашкодити кущу.
Для гарного росту помідорів потрібний теплоємний ґрунт.
Чорноземний ґрунт з невеликою кількістю піску найбільш сприятливий для росту помідорів. Категорично не приживеться кущ у глиняних і торф’яних ґрунтах.
Склад ґрунту. Особлива увага приділяється рясному вмісту поживних речовин. У ґрунті має бути багато калію, фосфору та азоту. Більше 400 мг на 1 літр ґрунту.
Помідори легко пристосовуються до відхилень від норми кислотності ґрунту. Кислотність не повинна перевищувати pH 7. Основна ознака кислотного ґрунту — рясне зростання подорожника, хвоща, кінського щавлю.
Ґрунт не повинен мати бур’яни, глинисті утворення, різноманітне сміття. Їх наявність призводить до зменшення пухкості.
Підготовка ґрунту. Восени ґрунт перекопують, видаляють залишки бур’янів і рослинності. Вносять перегній, золу і суперфосфат для насичення мінеральними елементами. Перед випаданням снігу ґрунт повинен бути перекопаний.
Після відтавання снігу грядки знову перекопують. У щільну землю додають розпушувачі (пісок або вермикуліт). Для поліпшення росту томатів додають сульфат амонію.
У неродючий ґрунт можна додати гній або компост. Грядки кілька разів перекопують для кращого насичення киснем.
Ґрунт для розсади. Ґрунт для розсади повинен бути вологоємний з кислою реакцією. Ґрунт легко знайти в садовому магазині або можна створити самостійно. Склад ґрунту буває різний. Серед найбільш поширених:
- з перліту, листового перегною і дернової землі (у співвідношенні 1:6: 8);
- з деревної золи, піску і торфу (у співвідношенні 1:5:10);
- з піску і торфу (в рівній кількості);
- з перегною, дернової золи, торфу (у співвідношенні 1:4:16).
У ґрунтах, що містять торф, не вистачає калію і може бути підвищена кислотність. Щоб позбутися від цих проблем, слід додати деревну золу.
У ґрунт категорично заборонено додавати компоненти рослинного походження, вони можуть стати причиною інфекцій.
Поліпшення ґрунту. Після вирощування помідорів ґрунт втрачає свої властивості, щоб це виправити, варто вжити таких заходів:
- Висаджування сидератів допоможе структурувати ґрунт і наповнити його поживними речовинами. Посів відбувається в теплу пору року, а перед цвітінням слід скосити сидерати.
- Внесення перегною або компосту зробить ґрунт більш проникним.
- Регулярне перекопування не лише зробить ґрунт більш пухким, але і наситить киснем, знищить бур’яни.
Ґрунт не зможе швидко відновити свої властивості, для цього йому потрібно кілька років. Лише постійне використання заходів щодо поліпшення ґрунту зможе дати помітний результат.
Додати коментар