Зараз люди охоче розміщують у соцмережах фотографії своїх вишень і черешень, які буйно цвітуть. Перед тим фотографували абрикоси, через кілька днів настане черга яблунь і груш. Але потім ті, хто лише фотографувався, помітять, що після буйного квіту на деревах залишиться зовсім мало плодів.
Існує кілька причин, чому після бурхливого цвітіння фруктові дерева та ягідні кущі не радують урожаєм. Передусім — це хвороби і шкідники, які знищують зав’язь, а також дефіцит вологи і їжі для рослин. Нижче про те, як «перетворити» цвіт в урожай.
Плодожерка
Червивими плодами нікого не здивуєш. А хробачок, який усередині, — це личинка метелика-плодожерки. Вони бувають різних видів: яблунева, грушева, сливова, але шкодять однаково і в той самий час. Як тільки на фруктових деревах з’являються зав’язі, метелики тут як тут. Самки відкладають на маленькі плодики яйця, з яких через тиждень-півтора з’являються гусениці.
Голодна дітвора вгризається в м’якуш і починає активно поїдати її зсередини. Своєю чергою, дерево намагається позбутися ненажерливого шкідника і скидає уражений плід. Але личинку плодожерки це не зупиняє — вона забирається на дерево і селиться в новий плід. І так по два-три рази.
Потім, наївшись, гусениця виповзає назовні, забивається під відшаровану кору або закопується в ґрунт, там заляльковується і зимує.
Що робити? Зараз головне — щодня збирати всю падалицю, не чекаючи, коли личинки виберуться. Восени треба згребти все листя і спалити його. І обов’язково стежити за станом кори: як тільки побачили відшарування, відразу ж видаляйте повислий шматок і замазуйте рану садовим варом або олійною фарбою.
Навесні майбутнього року, як тільки настануть перші теплі дні, на деревах треба встановити ловчі пояси — їх роблять з мішковини або звичайного паперу в кілька шарів і обертають ними стовбури на висоті 40-50 см від землі. Личинки, які перезимували в ґрунті, кинуться в крону і по дорозі неодмінно сховаються під «обгорткою» — залишиться раз на два-три дні знімати ловчі пояси і знищувати шкідників.
Чим обробити дерева від шкідників і «пожежі»?
Препаратів, які знищують плодожерку та величезну кількість інших шкідників, достатньо багато. І більшість із них доступні для звичайних садівників-аматорів, оскільки продаються в малій розфасовці.
Але перед тим, як «бризкати», буде не зайвим прочитати інструкцію, особливо той розділ, де йдеться про термін застосування до збору врожаю. У різних препаратів він різний.
Оскільки люди часто ліняться прочитати інструкцію, а продавці препаратів теж не обтяжують себе зайвою інформацією, нагадаємо про терміни очікування найбільш розповсюджених препаратів. Отже, Моспілан, Бі-58 — 40 днів, Каліпсо, Маврік, Конфідор — 30 днів, Ламдекс, Актара — 14 днів.
Тобто, обробляючи те чи інше дерево інсектицидом (а це потрібно зробити обов’язково), подумайте, через скільки днів ви будете їсти з нього фрукти.
Буває так, що вже ледве не перед самим збором на ваші деревця нападає гусінь чи якась інша трясця. І вже не хочеться травити «хімією», а не обробиш — зжере. Не біда, адже можна використати біопрепарат Актофіт. Він теж ефективно знищує шкідників. А вживати плоди після його застосування можна через півтори доби, тобто 36 годин. Потрібно врахувати, що найефективніша дія цього препарату саме в спеку.
Окрім того, зважаючи на вологу і теплу погоду, що встановилася в кінці квітня і на початку травня в нашій місцевості, є всі підстави очікувати спалаху грибкових захворювань на фруктових деревах. Зокрема, абрикоси і вишні можуть серйозно постраждати від моніліозу. Тобто, через пару-трійку тижнів після бурхливого цвітіння, коли плоди вже зав’яжуться, садівники із подивом та жахом помітять, як на деревах буквально «горить» листя. Частенько доводиться чути, що це наслідок якихось міфічних «кислотних» дощів. Насправді, дощ лише є каталізатором спалаху моніліозу.
Для того, щоб цього не сталося, потрібно, не гаючи жодного дня, разом з інсектицидами застосувати і захист від грибків. Одним із кращих препаратів є Сігнум. Але його може не бути в продажу. Тоді можна на вибір застосувати Хорус, Топсін М або Стробі. Ці препарати є в продажу в дрібній фасовці, їх можна спокійно змішувати із засобами захисту від шкідників. До речі, вони ще й захищають плоди від гнилі, яка неминуче проявиться вже у червні.
Спека
Якщо дереву не вистачає вологи, воно починає позбавлятися від зайвого — листя і плодів. Опадання молодої зав’язі в цьому випадку — благо: ті, що залишилися, виростуть крупнішими та сумарних втрат урожаю не буде. Але от листя... Щоб дозріло, наприклад, одне яблуко, треба 30 листків. Якщо вони відваляться, плід теж відпаде.
Що робити? Виправити ситуацію можна поливом. Яблуням і грушам вода потрібна за 15-20 днів до збирання — під кожне дерево 15 відер. І не забувайте поливати їх навесні — через 15-20 днів після цвітіння (норма витрат води така ж). Сливи і алича вимагають більш частих поливів — раз на місяць (8-10 відер на дерево). Але! Важливо, щоб поливна вода була теплою! Якщо використовувати крижану колодязну або артезіанську, ефект буде протилежний — плоди почнуть сипатися зі страшною силою.
Голод
Якщо дереву не вистачає харчування, воно теж прагне позбутися від зайвих плодів — залишає рівно стільки, скільки зможе прогодувати.
Що робити? Сад важливо вчасно підгодовувати. Яблуні та груші: їм потрібно чотири підгодівлі протягом сезону. Плюс найближчим часом 5 склянок нітрофоски і 20 г сухого гумату натрію на 200 л води. Усе ретельно перемішати. Норма витрати — три відра на дерево. Потім, відразу після збору врожаю, 1,5 склянки суперфосфату і 1 стакан сульфату калію розсипати під деревом і полити.
Азотні добрива вносять перед самим початком цвітіння (2-3 ложки сечовини і сульфату калію розводиться в 10 л води). На одну сливу в середньому потрібні 30 л води. Можна внести під дерева коров’як або підгодувати їх гноєм, розчином пташиного посліду та іншими швидкодіючими добривами. Другу підкормку азотом (як правило, мінеральними добривами) роблять після часткового осипання зав’язі (приблизно на початку червня) . Великі плоди можуть також осипатися при нестачі калію.
Додатково: 1 раз в 3-4 роки — перепрілий гній (п’ять відер на дерево). Це добриво буде діяти досить довго і забезпечить ваші дерева хоча б якимось мінімумом харчування.
Якщо ж у садівника-аматора елементарно не вистачає часу, знань і сил для проведення всіх вищезазначених підкормок, можна зробити зовсім просто. Перед цвітінням і пару раз після цього з інтервалом у два тижні, під час дощу або поливу, розсипте під деревом по жмені-дві нітроамофоски. Цього вистачить, аби хоча б мінімально підгодувати дерева. А вони віддячать тим, що не скинуть плоди. Але не сипте в одному місці і прямо біля стовбура. Добриво потрібно рівномірно розподілити в радіусі 1,5 метра навколо рослини.
Додати коментар