Отоларинголог в Одесі веде прийом у приватних та державних медичних центрах. Лікує і дорослих, і дітей. Особливо багато звернень у батьків.
Коли батьки спостерігають за сплячою дитиною, вони часто помічають, що малюк спить з відкритим ротом. На перший погляд це може здатися милою дитячою особливістю, але насправді така поведінка під час сну може сигналізувати про серйозні проблеми з ЛОР-органами, які потребують уваги спеціалістів.
Чому дитина дихає ротом під час сну
Природний спосіб дихання людини – через ніс. Носова порожнина виконує важливі функції: очищає, зволожує і зігріває повітря перед його потраплянням до легень. Коли дитина змушена дихати ротом, це означає, що носове дихання утруднене або повністю заблоковане.
Ротове дихання під час сну часто супроводжується хропінням, неспокійним сном, частими пробудженнями та вранішньою сухістю в роті. Дитина може скаржитися на головний біль, відчуття втоми навіть після повноцінного сну, а також на проблеми з концентрацією уваги протягом дня.
Аденоїди - найпоширеніша причина носової обструкції
Аденоїди – це лімфоїдна тканина, розташована в носоглотці, яка виконує захисну функцію в дитячому організмі. У нормі аденоїди допомагають боротися з інфекціями, але при їх патологічному збільшенні вони самі стають перешкодою для нормального дихання.
Гіперплазія аденоїдів найчастіше розвивається у дітей віком від 3 до 7 років. Збільшені аденоїди блокують носові ходи, змушуючи дитину переходити на ротове дихання. Цей стан може призвести до формування неправильного прикусу, деформації лицьового скелета та порушення розвитку зубо-щелепової системи.
Хронічний риніт та його наслідки
Тривалий запальний процес у носовій порожнині створює постійний набряк слизової оболонки. Алергічний риніт, особливо сезонний, може значно утруднювати носове дихання протягом тижнів та місяців. Дитина адаптується до ротового дихання, що поступово стає звичкою навіть після зникнення первинної причини.
Хронічний риніт часто розвивається на тлі частих застуд, контакту з алергенами або як наслідок анатомічних особливостей носової порожнини. Постійне використання судинозвужувальних крапель також може призвести до медикаментозного риніту з аналогічними симптомами.
Викривлення носової перегородки
Деформація носової перегородки може бути як вродженою, так і набутою внаслідок травм. Навіть незначне викривлення здатне суттєво ускладнити носове дихання, особливо в положенні лежачи. Це змушує дитину інстинктивно переходити на ротове дихання під час сну.
Гіпертрофія піднебінних мигдаликів
Збільшення піднебінних мигдаликів створює механічну перешкоду для повітряного потоку. Це особливо помітно у горизонтальному положенні, коли гравітація сприяє ще більшому звуженню дихальних шляхів. Дитина починає хропіти, часто прокидається та дихає ротом.
Синдром обструктивного апное сну
Найбільш серйозним наслідком порушення носового дихання може стати синдром обструктивного апное сну. При цьому стані відбуваються періодичні зупинки дихання під час сну, що призводить до кисневого голодування мозку та серцево-судинної системи.
Батьки можуть помітити, що дитина хропить нерівномірно, з паузами, після яких слідує шумний вдих. Такий стан потребує негайного звернення до ЛОР-лікаря та проведення спеціальних досліджень.
Коли звертатися до лікаря
Якщо дитина регулярно спить з відкритим ротом, хропе, часто хворіє на респіраторні інфекції або скаржиться на втому після сну, необхідна консультація отоларинголога. Ранню діагностику та лікування ЛОР-проблем допоможуть запобігти серйозним ускладненням та забезпечити повноцінний розвиток дитини.
Сучасні методи лікування дозволяють ефективно вирішувати більшість проблем, що порушують носове дихання, повертаючи дитині здоровий сон та якість життя.
Додати коментар