Серцем автомобільної системи кондиціонування є компресор, який приводиться ременем від двигуна і перекачує холодоагент по контуру. Разом із холодоагентом циркулює спеціальна олива, що змащує рухомі елементи компресора та захищає їх від зношування. Якщо кондиціонер довго не вмикати, олива стікає в нижні точки системи, залишаючи механізми без захисту.
Перше увімкнення після тривалої перерви означає роботу майже без змащення і поступове пошкодження деталей, що зрештою може завершитися повною поломкою компресора.
Фахівці пояснюють, що тривале простоювання системи призводить до накопичення оливи поза компресором. Навесні або в теплі дні різкий запуск кондиціонера викликає тертя металу об метал. Такі мікропошкодження накопичуються і можуть призвести до повної відмови вузла, заміна якого коштує значних грошей.
У холодну пору року кондиціонер ефективно бореться із запотіванням скла. Повітря, що проходить через випарник, не лише охолоджується, а й осушується, адже волога конденсується та відводиться за межі автомобіля. Саме тому кондиціонер швидше очищає лобове скло від пари, ніж звичайний обігрів.
Крім того, регулярна робота системи зменшує ризик появи грибків і плісняви у випарнику, який розташований глибоко в панелі приладів. Якщо кондиціонер не використовувати, у вологому середовищі можуть розмножуватися бактерії, що проявляється неприємним запахом у салоні та може спричиняти проблеми для людей з алергіями.
Експерти також нагадують, що стандартне обслуговування кондиціонера передбачає перевірку герметичності, стану холодоагенту та дезінфекцію випарника. Сам холодоагент рекомендують міняти кожні два-три роки, а салонний фільтр — через 15-20 тисяч кілометрів пробігу або щонайменше раз на рік.
Додати коментар