Міський голова звернувся до прокуратури

Міський голова звернувся до прокуратури

Про це він особисто заявив під час щотижневих зустрічей із ветеранами міста.

Протягом багатьох років у Кобеляках відбуваються традиційні зустрічі ветеранів війни і праці з керівниками підприємств, установ та організацій. Цьогорічний сезон таких робочих зустрічей відкрив міський голова Олександр Ісип. Привітавши ветеранів, він проінформував старійшин міста про актуальні проблеми в житті Кобеляк та плани міської влади на найближчий час. Очільник міста поділився з ветеранами болючою проблемою казначейського обслуговування міського бюджету. Він указав на вкрай незадовільне проведення платежів державною казначейською службою та на існування заборгованості міської ради перед постачальниками товарів, робіт і послуг у сотні тисяч гривень. За його словами, така ситуація гальмує всі наміри міської влади: і в ремонті доріг, і в благоустрої міста, і будівництві нових об’єктів, важливих для нашого міста і його жителів.

Тому Олександр Ісип заявив про те, що минулого четверга він звернувся до прокурора Кобеляцького району Вадима Кохна з проханням відреагувати на озвучену проблему.

Текст звернення цитуємо:

«Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради звертається до прокурора Кобеляцького району Вадима Кохна з проханням відреагувати на факт неналежного виконання службових обов’язків посадовими особами Управління Державної казначейської служби України в Кобеляцькому районі Полтавської області, які свої діями чи бездіяльністю спричинили кредиторську заборгованість Кобеляцької міської ради (бюджету міста Кобеляки). Таке неналежне казначейське обслуговування може призвести до судових позовів із боку контрагентів міської ради, додаткових штрафних стягнень із міського бюджету, нанесення шкоди діловій репутації Кобеляцької міської ради та її виборних посадових осіб, неможливості ними виконання законних повноважень згідно Конституції України та законів України, що також у цілому призведе до порушення життєдіяльності громади міста Кобеляки».
За даними фінансового відділу міськвиконкому, через непроведення платежів казначейською службою кредиторська заборгованість міської ради перед постачальниками товарів, робіт і послуг станом на перше жовтня склала 472 тисячі гривень. З них — 22 тисячі за продукти харчування для дошкільнят.

Уже в понеділок 7 жовтня міський голова нам повідомив, що його звернення було перенаправлене з прокуратури Кобеляцького району в Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області. І про результати розгляду звернення його повідомлять у встановлений законом термін.


Автор: Дарина СРІБНА
10 жовтня 2013, 16:25 | Кобеляки | Суспільство



1. Читаючий Закон / 11 жовтня 2013, 09:25 Цитувати
Прочитав статтю і прозрів... Це ж потрібно звернутися до прокуратури!

А сам О. Ісип не хоче звернутися до прокуратури щодо своїх "делишек" та оборудок з землею? Як і на яких умовах та "преміях" (і кому!) виділялася ділянка під заправку (бувша баня) на кругу? А остання "професійна викопка квітів"? А придбання нерухомості? Не хоче??? Чи він думає, що магазин дружини "відмиє" та легалізує його "доходи"? Ні, тут це не врятує, навіть по мірках цього Податкового кодексу...

МОЖЕ ПОТРІБНО БУТИ ЧЕСНИМ ПЕРЕД СОБОЮ, А ПОТІМ ПОКАЗУВАТИ ЦЮ ПОЗИЦІЮ НА ЛЮДИ?
2. светка / 11 жовтня 2013, 10:49 Цитувати
Ненормативна лексика
Долбоеб ти читач закону. Дивись за собою, перед тим як судити інших!!!
3. Ярослав Гузченко / 11 жовтня 2013, 15:54 Цитувати
Дарина СРІБНА пише:
«Привітавши ветеранів, він проінформував старійшин міста про актуальні проблеми в житті Кобеляк»

Старійшини - це про ветеранів??? Чуднєнько..
4. Ярослав Гузченко / 11 жовтня 2013, 16:11 Цитувати
Привітавши ветеранів, Шаман проінформував старійшин про актуальні проблеми в житті племені та плани богів на найближчий час. Очільник поділився з ветеранами болючою проблемою прогнівившихся богів, прокляття роду та обслуговування общинного бюджету... Потім перед шаманом з'явився жертовний ветеран з напівзамерзлими сльозами в байдужих очах. Старійшини вже розвели жертовний вогонь. Шаман той уже переносив збитого ветерана на жертовний вогонь, аж раптом одна з загону ветеранів, що покірно чекали своєї участі під стіною вігвама, стрепенувшись вскочила і вигукнула: "О, краще б я тепер мечем жертовним життя його перетяла, от зараз, поки він ще горя не зазнав!".......

Клас! Я в ударі!
5. Читаючий Закон / 11 жовтня 2013, 17:40 Цитувати
2. светка пише:
«2. светка / сьогодні, 10:49»

Як приємно! ... Значить вірно я написав, раз така реакція.

Але ще приємніше читати кацапський суржик і повну не грамотність з втратою знання рідної мови...

Як прикро, що в істоти (бо людиною це створіння в цьому випадку назвати аж ніяк не можна), яка ці рядки "наваяла" така відсутність ... всього...

А Ярославу Гузченко - РЕСПЕКТ
6. Ясен / 11 жовтня 2013, 21:38 Цитувати
5. Читаючий Закон пише:
«А Ярославу Гузченко - РЕСПЕКТ»
За що?
4. Ярослав Гузченко пише:
«Привітавши ветеранів, Шаман проінформував старійшин про актуальні проблеми в житті племені та плани богів на найближчий час. Очільник поділився з ветеранами болючою проблемою прогнівившихся богів, прокляття роду та обслуговування общинного бюджету... Потім перед шаманом з'явився жертовний ветеран з напівзамерзлими сльозами в байдужих очах. Старійшини вже розвели жертовний вогонь. Шаман той уже переносив збитого ветерана на жертовний вогонь, аж раптом одна з загону ветеранів, що покірно чекали своєї участі під стіною вігвама, стрепенувшись вскочила і вигукнула: "О, краще б я тепер мечем жертовним життя його перетяла, от зараз, поки він ще горя не зазнав!".......

Клас! Я в ударі!»
Невже за оцю муть?Яріку,ти не в ударі,а очевидно в запої.Шамани,жертовні вогні,вігвами.В народі це називають бєлочка.
Ну а ти "читаючий закон" прочитай Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні",знайди там щось про казначейство.Може зрозумієш ,що тут не тільки в прокуратуру звернутись потрібно,а й до суду,чи вжити більш радикальних дій.От яких,треба подумати.
7. New York / 11 жовтня 2013, 23:11 Цитувати
3. Ярослав Гузченко пише:
«Старійшини - це про ветеранів?»

Ну а шо? Даша подумала, раз старі, значить старійшини. )))

6. Ясен пише:
«вжити більш радикальних дій.От яких,треба подумати.»

Не треба думати. Треба спитати в старійшин.
8. Микола Гузченко / 12 жовтня 2013, 02:16 Цитувати
Ненормативна лексика
4. Ярослав Гузченко пише:
« Шаман проінформував старійшин»

А може там не старійшини малися на увазі, а старшина?
"Привітавши ветеранів, Ісип проінформував старшину про актуальні проблеми в житті козацтва:
- Військо Потоцького підійшло до Глухова.
В курені запанувала тривожна тиша. При світлі каганця чорні очі кошового ледь помітно блищали з-під густих насуплених брів. На спітнілих скронях звиваючись зміями пульсували роздуті від напруги жили. Пальці мимохіть стислись в кулаки.
Першим заговорив полковник Проскура. Від втоми він ледь стояв на ногах, але говорив твердо і рішуче:
- Єслі ти спалила мені апарат - я тебе буду лічно топить в Днєпрє. Тебе і твого підараса.
Сказавши це, полковник бряцнув медалями і орденами та упав на підлогу вусами вниз, загубивши фуражку з кокардою. Над його тілом від падіння здійнялась густа хмара пилу, задзижчали мухи. За мить з-під пилу залунала пісня Стаса Міхайлова "Бєз тєбя".
9. Ясен / 12 жовтня 2013, 21:18 Цитувати
6. Ясен пише:
«Яріку,ти не в ударі,а очевидно в запої»

8. Микола Гузченко пише:
«Єслі ти спалила мені апарат - я тебе буду лічно топить в Днєпрє.»
Ну як вас не цінувати за солідарність.
10. Ярослав Гузченко / 13 жовтня 2013, 12:54 Цитувати
8. Микола Гузченко пише:
«А може там»

А може там було все так?

Молодий солдатик хотів було звернутися до ветеранів, але натомість швидко і тихо, онімілими губами заговорив до старшини:
- Товариш старшина, вони ж там зовсім одні...
Його слова були сповнені тривоги. Він не знав, як краще почати розмову про актуальні проблеми в житті фронту, тому від нервової напруженості у нього розгублено бігали очі - то з ветеранів на старшину, то зі старшини на ветеранів, його обличчя розчервонілося, а ніздрі роздувалися, як у загнаного жеребця.
Старшина уважно роздивлявся солдата. В його душі вирували емоції, але він не міг собі дозволити їх проявити. Йому хотілося схопити свого "Дєгтярьова" і косити, косити ворога. Але холодний розум взяв гору. Старшина важко сів на стілець, поклавши руку на перемикач радіостанції.
- Кохна до мене! - Громоподібно рявкнув він, і з силою крутнув коліщатко радіостанції.
11. Ясен / 13 жовтня 2013, 13:33 Цитувати
10. Ярослав Гузченко пише:
«А може там було все так?

Молодий солдатик хотів було звернутися до ветеранів, але натомість швидко і тихо, онімілими губами заговорив до старшини:
- Товариш старшина, вони ж там зовсім одні...
Його слова були сповнені тривоги. Він не знав, як краще почати розмову про актуальні проблеми в житті фронту, тому від нервової напруженості у нього розгублено бігали очі - то з ветеранів на старшину, то зі старшини на ветеранів, його обличчя розчервонілося, а ніздрі роздувалися, як у загнаного жеребця.
Старшина уважно роздивлявся солдата. В його душі вирували емоції, але він не міг собі дозволити їх проявити. Йому хотілося схопити свого "Дєгтярьова" і косити, косити ворога. Але холодний розум взяв гору. Старшина важко сів на стілець, поклавши руку на перемикач радіостанції.
- Кохна до мене! - Громоподібно рявкнув він, і з силою крутнув коліщатко радіостанції.»
Зміна караулу.Колю...
12. Ярослав Гузченко / 13 жовтня 2013, 17:41 Цитувати
... Все скінчилося. У вухах свистіло від потужних вибухів, обличчя горіло, на зубах відчувався хруст землі. Скривавлену ногу пронизував нестерпний пульсуючий біль. Пил помалу осідав, і вже за кілька митей можна було розрізнити стіну... Стіну куреня. Посеред куреня брудною плямою чорніли головешки давно погаслого жертовного вогню. Поряд, вусами вниз, лежав генерал Проскура.. Під стіною сидів прив'язаний до стільця ворожий полонений унтер-офіцер Яссен. За обгорілим після бою столом сидів товариш старшина, шаман та старійшини. Ніхто не міг вимовити ні слова. Раптом в навушниках радіостанції пролунав тріскіт, і стало чутно приглушену музику: "Всьо нінужним стала сразу біз тібя".
13. Микола Гузченко / 13 жовтня 2013, 18:52 Цитувати
... За тиждень в ЕХО виходить публікація:
"Голова РПЦ Олександр Ісип провів чергову зустріч із ветеринарами. Говорили про війну з Росією. Воювати до Москви поїхав український боксер Віталій Кличко і в чесному бою переміг Російського Світязя Олексія Вєткіна. Тому ми повинні вкотре подякувати Олексію Лелюку за допомогу.
Тим не менше, виникають сумніви щодо патріотизму нашого боксера, адже під час бою він використовував ворожу російську землю, а після нього говорив з москалями ворожою мовою."
14. Читаючий Закон / 13 жовтня 2013, 19:37 Цитувати
6. Ясен пише:
«6. Ясен / 11 жовтня, 21:38 Вставити цитату
5. Читаючий Закон пише:
«А Ярославу Гузченко - РЕСПЕКТ»
За що?»

За що? А хіба не має за що??? ... А творчість, глибина і фантазія думки!? А епітети та порівняння!? А логіка!?

А сам стиль?!
15. Ясен / 13 жовтня 2013, 20:30 Цитувати
14. Читаючий Закон пише:
«. Ясен пише:
«6. Ясен / 11 жовтня, 21:38 Вставити цитату
5. Читаючий Закон пише:
«А Ярославу Гузченко - РЕСПЕКТ»
За що?»
За що? А хіба не має за що??? ... А творчість, глибина і фантазія думки!? А епітети та порівняння!? А логіка!?

А сам стиль?!»
Так ,сиди,читай!Яріку!Колю!Давайте далі!Бредятина зараз в моді.Особливо цікаво про унтер-офіцера Яссена.Розповідайте далі свої відєнія,з притаманною вам глибиною маразму.
16. Микола Гузченко / 14 жовтня 2013, 00:47 Цитувати
Так а з унтер-офіцером Яссеном все і так ясно. Ясного осіннього дня у нього стали боліти ясна. Ясне діло, він пішов до лікаря, щоб вияснити причину. Ясночолий грецький стоматолог Ясон оглянув ясна, вніс ясність і пояснив, що їх слід полоскати відваром з ясена і яснотки.
17. Ярослав Гузченко / 14 жовтня 2013, 22:37 Цитувати
15. Ясен пише:
«!Давайте далі!»

... Старшина зміряв поглядом старійшин, потім шамана, що перебирав в руках якісь кісточки. Старійшини видалися йому приємними, але шаман чомусь вселяв недовіру. Та незважаючи на це, старшина вирішив, що він йому не ворог.
Усім, крім полковника Проскури, стіни куреня були незнайомі, але той не міг вимовити і слова, поскільки міцно притиснувся устами до матінки-землі - так розібрала його втома.
В протилежному кінці куреня старшина розпізнав свій армійський сейф, тому, не говорячи ні слова, повільно піднявся зі стільця і попрямував в його бік, недбало відкинувши ногою мундир полковника, що трапився на його шляху. Ще через крок під підошвою запиленого кирзового чобота рипнув один із полковникових орденів, що відлетів при падінні. Старшина, пошаривши в кишені галіфе, знайшов там ключ від сейфа. За мить клацнув замок і важкі металеві двері зі скрипом відчинилися. Дзенькнуло скло і в руці старшини з'явилися три гранені стакани, в іншій - графин з водою. Стакани він поставив на стіл і налив у них воду. Два підсунув старійшинам, один - шаманові, четвертий узяв сам. Зі стаканом у руці він направився в бік стільця з полоненим. Проходячи біля полковника Проскури спинився на мить, нахилився і вусами полковника зітер з кирзаків пилюку і бруд. Старшина підійшов до унтер-офіцера Яссена і призирливо подивився прямо йому в очі.
- Що, фріц, попався? Тепер ТИ тут зовсім один... - холодно промовив він і підніс до пересохлих губ його стакан з водою. Бранець недовірливо подивився на старшину і спрагло осушив стакан.
- Мєня зовут нє Фріц. Мєня зовут Яссен. - з акцентом, але цілком зрозумілою російською відповів полонений.
- А мені плювати! - заревів старшина і пожбурив стакан в сейф, від чого той з шумом розлетівся на маленькі скельця. Захлинаючись від люті, він вихопив із кобури пістолет, звів курок і направив в обличчя полоненому. В курені знову повисла гробова тиша. Та раптом...

)))__)))
18. stogryven / 15 жовтня 2013, 00:40 Цитувати
17. Ярослав Гузченко пише:
«Та раптом...»

...неначе вражений блискавкою, старшина, здалося навіть, перелетів до іншого краю куреня. Він несамовито кричав, тримаючись за запястя правої руки, в якій щойно був наградний "дігтярьов". Але кисті там вже небуло... І кров чвіркала йому в лице. Ще одна мить, і на землі, зовсім близько до вже знекровленої руки старшини, впала голова шамана...
Яссен встиг відчути, як розійшлися шийні хребці шамана під натискком шаблі... він багато разів прокручував цю картину в голові, поки непомітно різав нею пути, які стримували його руки. Зі спритністю тигра що атакує, він відтяв ще одну голову - молодому, ще зовсім зеленому, чиємусь синові, солдату...
курінь перетворився в камеру смерті...
Німець з божевільною гримасою, жадібно облизував чужу кров зі своїх губ. Він ніби смакував нею.
Старійшині-ветерани застигли на місці... Невимовний жах спотворив їхні закривавлені обличчя.
зблідла шаманова голова, все ще з насмішкою останньої миті свого життя, дивилася прямо на старшину, який вже ледь стонав в кутку....
19. Ясен / 15 жовтня 2013, 06:14 Цитувати
16. Микола Гузченко пише:
«Так а з унтер-офіцером Яссеном все і так ясно»

От тепер дійсно все про вас зрозуміло.А Я ще мав надію...
20. Микола Гузченко / 15 жовтня 2013, 12:50 Цитувати
... Унтер-офіцер кинувся до виходу, але перечепився через тіло полковника Проскури і впав на підлогу, вдарившись головою об важкий дубовий стілець, на якому щойно сидів. Старійшини трохи збадьоріли, з острахом підійшли до непритомного фашиста і знову прив’язали його до стільця.
Тим часом знадвору залунав гучний неприємний чоловічий голос:
- Костович, ісполняй!
Досі нерухоме тіло полковника здригнулось, злякавши мух, і почало імітувати звуки фанфар. У курінь бадьорим кроком зайшла козацька старшина. Під музику генерали обступили тіло полковника.
Ну Костович як всігда, - іронічно посміхнувся генерал-осавул і витяг з кишені кульочок з орденами і медалями.
Виявилось, що за час лежання на підлозі куреня полковник встиг заслужити з десяток нагород і звання генерала. Спочатку козаки двостороннім скотчем приклеїли до його плечей нові погони, а тоді стали силуватись перевернути його вусами догори, щоб відзначити орденами і медалями. Та зрушити богатиря так і не змогли. Генерал-осавул не знітився і став чіпляти медалі на спину Костовича.
- Спереді все одно вже міста нема, - поясив він. Медалі він прикріплював не рядочками, а квадратом, по периметру спини. Коли дійшла черга до двох орденів - "За любов до мами" і "З Днем Знань" - генерал зупинився. Нагороди треба було прикріпити закруткою зсередини піджака, а зробити це ззаду було ніяк. Осавул знову не розгубився і причепив ордени на себе:
- Мені воно не лишнє буде.
Тим часом унтер-офіцер Яссен прийшов до тями і з острахом розглядав прибулих. "Ці точно стакан водички не подадуть" - подумав фашист. Він сидів тихо і своїм приреченим урочистим виглядом був схожий на жертовного ветерана. Нарешті пильне козацьке око помітило німця:
- О! Дивіться, які у ляха медальки прикольні! Давай махнемся? - Запропонував Яссену генерал-хорунжий. Німець мовчав, з ненавистю дивлячись на рожевощокого офіцера. - Молчаніє - знак согласія! - Резюмував хорунжий, зняв відзнаки Вермахта з фашиста і став чіпляти їх на свій піджак.
21. Майстер / 16 жовтня 2013, 09:14 Цитувати
17. Ярослав Гузченко пише:
«зенькнуло скло і в руці старшини з'явилися три гранені стакани»

17. Ярослав Гузченко пише:
«Два підсунув старійшинам, один - шаманові, четвертий узяв сам»

Фокусник ваш старшина.
22. Ярослав Гузченко / 16 жовтня 2013, 10:06 Цитувати
21. Майстер пише:
«Фокусник ваш старшина.»

Так-так! Я сам як побачив, так і сів! Явно ж діставав три! Можливо, до цього причетний шаман?
23. stogryven / 16 жовтня 2013, 12:02 Цитувати
22. Ярослав Гузченко пише:
«Можливо, до цього причетний шаман?»

Ну недаремно ж один без руки лишився, а іннший без голови)))
24. Ярослав Гузченко / 17 жовтня 2013, 17:33 Цитувати
Раптово контури присутніх почали втрачати чіткість, а голоси їхні стали такими, наче звучать вони з-під матраца. Весь простір затягло туманом. Через кілька митей він ровіявся. Мариво минуло і унтер-офіцер Яссен знову чітко побачив перед собою дуло пістолета...

Продовження тут Посилання на www.exo.in.ua
25. Ясність / 17 жовтня 2013, 20:52 Цитувати
24. Ярослав Гузченко пише:
«Раптово контури присутніх почали втрачати чіткість, а голоси їхні стали такими, наче звучать вони з-під матраца. Весь простір затягло туманом. Через кілька митей він ровіявся. Мариво минуло і унтер-офіцер Яссен знову чітко побачив перед собою дуло пістолета...»

Хлопці, що ви курите?
26. Микола Гузченко / 18 жовтня 2013, 00:11 Цитувати
Яснотку.
27. народний дозор / 18 жовтня 2013, 07:50 Цитувати
а на віщо йому те казначейство він зарплату собі зробив за підтримки \своїх\ депутатів скільки бабушкиних земель прифатізірував з галушкою та письмаком надаж було про це розповізти ветеранам іпрокурору
28. народний дозор / 18 жовтня 2013, 09:49 Цитувати
скільки разів сільські ради в казначействі бувають на місяць.агроші не йдуть.скільки горючого.колосальні убитки громади несуть.не те щоб давати а заберають останне.\все юлька\.замість курників свинарники під десять відсотків.\бонусів\одному.АТБ заправка базарь без санітарних вимог.магазини на місці валюшної фабрики . це все додатки до ваших \маленьких.зарплат.\ви наші боги\\. за одного півтори тисячі проголусувало звісьми тисяч.Ну а комсомол загнав всю працюючу громаду внещиту .В партію регіонів.
29. Ясен / 18 жовтня 2013, 12:46 Цитувати
25. Ясність пише:
«Хлопці, що ви курите?»

26. Микола Гузченко пише:
«Яснотку.»
А можна без сленгу?Спитала людина,так розкажіть про ігридієнти,пропорції,місце виготовлення,та реалізації,програми знижок та заохочень.Бо накуритесь,що склянки не порахуєте,а потім мелете єрунду.

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.