Грипозні уроки

Політики думають про майбутні вибори. Державні мужі думають про майбутні покоління. Уїнстон Черчилль Здається паніка та істерія, котрі виникли в Україні навколо епідемії грипу, почали поволі вщухати. На екранах телевізорів та в друкованих ЗМІ почали з’являтися коментарі професійних лікарів, а не безграмотних політиків, які плутають «Таміфлю» і «Колдфлю». Вже навіть оголосили про те, що ріст захворюваності на грип та ГРВІ різко пішов на спад. І невдовзі можна буде збиратись натовпом більше трьох чоловік, ходити в школу і не вживати кінськими дозами «Амізон» в перемішку з «Афлубіном». І напевне вже можна потихеньку робити висновки із цих грипозних уроків, аналізувати до чого призвели ці кілька кошмарних днів. Як відомо, висновки після одного й того ж уроку люди роблять різні. Це залежить від того, що вони на тому уроці робили і кого слухали. Один засвоїть теорему Піфагора, інший — вивчить кілька анекдотів, які розповів сусід по парті. Так буде і з грипом. Одні зроблять висновок, що дана політтехнологія виявилась невдалою. Інші почують і зрозуміють те, що завдяки чиїмось зусиллям епідемія була зупинена і Україна, як держава, вижила. Не вимерли за тиждень українці. Ще хтось ганьбитиме за непрофесійність урядовців та лікарів. Як завжди: «Кожному — своє». А давайте спробуємо не міркувати, не припускати, не задаватись питаннями «А що, якби?», а просто озвучити факти. А вони такі: 1) захворіли більше мільйона українців; 2) померли 175 чоловік. Ці факти, до речі, не є беззаперечними. Надто часто нас дурять статистичними даними, які ми не можемо перевірити. А ось факти беззаперечні, котрі може перевірити кожен із нас: 1) в аптеках як не було, так і немає антивірусних препаратів; 2) за тиждень ціни на лимони та часник виросли вдвічі. Який звідси робимо висновок? За істерію і паніку вчергове заплатили грошима із своїх кишень рядові українці. Заплатили за свою дурість, за те, що вірять своїй підступній «еліті», яка насправді такою не є. А є звичайними скоробагатьками, які у потрібний час змогли вкрасти, або є слабенькими політиками, які випадково прибились до владного корита. На жаль, інших в тому натовпі не видно. І наостанок цитати для них, для тих, хто зараз керує: «…Хочете бути елітою, тоді пишіть і кажіть правду. І у побудові висловів користуйтесь лише правдою і фактами. Тоді вам будуть вірити. Віднині і на всі віки». P. S. А, ледве не забув про ще один факт. Днями мені зателефонував друг із Хатанги. Хатанга — це крайня північна точка материкової Росії Друг напівіронічно-напівєхидно запитав: «Ігор, тобі марлевих пов’язок не прислати? Я чув в Україні проблеми».

Подобається    0