Встигнути все!

Фасад будинку прикрашає намальована корзина з яблуками, назустріч вибігає розфарбоване різнокольорове кошеня. Усередині кімната схожа на галерею. Стіни і стеля ілюстровані малюнками, а навкруги — більше сотні картин на папері.

Художниця
У 18‑річної кобелячанки Олі Северин штори, стіни, двері — усе завішане малюнками. Оля малює олівцями і фарбами. Ніколи не використовує гумку, аби стерти зайву лінію: «Якщо так вийшло — значить так треба».
Малювати полюбляла з дитинства. Вперше талант у дівчинки помітила вчителька початкових класів Кобеляцької ЗОШ № 2 Алла Кочерга. Саме вона водила маленьку художницю на конкурси та порекомендувала їй закінчити художню школу. Що, власне, Оля і зробила. У школі вона навчалася неохоче, більше полюбляла грати з хлопцями у футбол.
Після школи Оля два роки навчалася в аграрному ліцеї на кухаря-кондитера. Проте бажання малювати привело її до Петриківки, де з цього року вона буде навчатися мистецтву петриківського розпису. Хоча вступних екзаменів ще не було, тамтешні педагоги, побачивши Олині малюнки, вже готові розвивати її талант.

Попелюшка
У казці Попелюшка уміла робити все. Оля, вочевидь, брала з неї приклад. Якщо перед нею лежав папірець і вона його не розмалювала, значить на ньому з’являться поетичні рядки. З-під її пера вийшли десятки віршів, а невдовзі Оля навіть планує видати збірку.
Паралельно наша Попелюшка Оля грає на гітарі та є учасницею гурту «Эра «Fallen». Щодня ходить на репетиції. А коли у неї з’являється вільна хвилинка, вона вишиває. Говорить, якщо колись одружуватиметься, потрібно вишити рушник.
Є в Олі й інші плани, зокрема — відкрити котячий притулок. Уже у Кобеляках навіть будинок покинутий пригледіла. Нині практику догляду за тваринами вона здобуває вдома. Рекорд — 12 котів, які одночасно проживали в оселі Северинів.

Замість епілогу
На жаль, доля розмальовувала життя Олі не лише світлими кольорами. Кілька років тому вона потрапила в аварію. Потім дізналася про тяжку хворобу. Проте Ольга не здається, вона спішить малювати, писати, вишивати… Хоче встигнути все, щоб жодної хвилини не втратити дарма.
Наприкінці розмови Оля запропонувала вибрати один з її малюнків. «Якщо до мене приходять гості, без малюнка на пам’ять вони не йдуть».

Фото із оселі дівчини ви можете переглянути у нашій галереї

Подобається    0