У суботу, 9 жовтня, на районному стадіоні «Колос» відбувся футбольний турнір серед ветеранів полтавського футболу. Перемогу в ньому святкували місцеві футболісти.
Турнір під назвою «Кубок зірок» проводився в Кобеляках уже вдруге поспіль. Згідно із задумом організаторів, у ньому мали взяти участь футболісти із Кобеляк, Полтави, Магдалинівки і Комсомольська. На жаль, команда із наддніпрянського міста на змагання не прибула. Не змогли зібратись і футболісти-ветерани з сіл району. Та на цьому негаразди цьогорічних змагань і вичерпалися.
Три команди-учасниці зіграли по одному матчу між собою. Поєдинки проходили у скороченому варіанті. Замість 90 хвилин футболісти проводили на полі лише півгодини. Та це не завадило завдати їм по воротах суперників десятки ударів і забити в трьох матчах аж дев’ять голів.
За жеребом у першому матчі на поле вийшли кобелячани та ветерани із Полтавського району. Більшу частину поєдинку на полі точилася рівна боротьба з певною ігровою та територіальною перевагою полтавців. Інколи гості буквально «затискали» кобелячан на їх половині поля. Але до небезпечних моментів біля воріт, які захищав Сергій Арісов, справа доходила рідко. А якщо м’яч і летів у сітку, то бездоганно діяв воротар. Поєдинок так і залишився безгольовою нічиєю.
У другому матчі на поле вийшли команди Полтавського і Магдалинівського районів. У ньому перевага полтавців уже мала тотальний характер. І втілилася у три забитих голи. 3:0 перемогли ветерани із Полтавського району.
Доля переможця турніру мала вирішуватися в третьому поєдинку. І вирішувати її мали самі кобелячани. Для цього їм потрібно було перемагати магдалинівців, забивши їм чотири або й більше голів. І не пропускати м’яча у свої ворота. У такому разі земляки ставали б чемпіонами завдяки кращій різниці забитих і пропущених голів.
Забити чотири голи за тридцять хвилин — завдання не з легких. Саме тому навіть місцеві вболівальники не надто вірили у перемогу земляків. Дехто говорив: «Ну, це судді чотири «пеналя» доведеться призначати». Ще більші скептики додавали: «Не чотири, а вісім. Половину ж не заб’ють».
Та попри скептичні настрої земляків, кобелячани із поставленим завданням справилися. І при цьому обійшлися без допомоги судді і призначення пенальті. Уже на першій хвилині матчу Олександр Ярошенко «протяг» м’яча до штрафного майданчика суперників і віддав пас у вільну зону. Туди увірвався захисник кобелячан Юрій Крайник і чітко увігнав м’яча у кут воріт. І понеслось. У першому таймі кобелячани забивали голи з інтервалом у три хвилини. Три м’ячі у ворота суперників провів Юрій Няйко, ще один — Олександр Ярошенко. Безумовно, захисники магдалинцвців «не лягали кістьми», обороняючись, і господарі поля відчували себе у штрафному майданчику суперників досить спокійно. Та це ні в якому разі не принижує їх заслуги у перемозі. Із забитих голів потрібно особливо відзначити п’ятий. Під час контратаки кобелячан Юрій Няйко вже із центру поля «викотився» віч-на-віч із воротарем. Та захисники буквально «висіли» у нього на спині. Наблизившись метрів на двадцять до воріт, наш півзахисник вдало «піймав» м’яч на ногу і увігнав його в «дев’ятку».
У другому таймі більше атакували магдалинівці. Кобелячани ж, відійшовши у захист, не лише намагалися утримати потрібний їм рахунок, а й постійно і дуже небезпечно контратакували. І в результаті вже на останній хвилині гри забили шостий гол. Це зробив півзахисник Олександр Кулик. 6:0 — перемога в матчі і турнірі.
Глядачі, звертаючись до начальника відділу сім’ї, молоді та спорту Віталія Детюка, говорили: «Олексійович, оце б «Колосу» нашому так!» А він у відповідь: «Оце б «Динамо» київському та збірній!»
По закінченню турніру для всіх його учасників був накритий стіл. Тут уже суперників не було. Усі дружно смакували юшкою та кашею. І домовлялися збиратися і далі, щоб разом віддати шану найпопулярнішій у світі грі.
Додати коментар