Інсуліну в Нових Санжарах достатньо
Принаймні, так запевнили нашого журналіста у фармацевтичній та медичній установах. Підтвердили, що перебій у поставці був, але наразі ситуація стабілізувалася.
Про те, яким чином інсулін потрапляє до хворих на цукровий діабет новосанжарців, ми поговорили із завідуючим державною аптекою № 49 Валерієм Нещадимом. Він одразу ж пояснив, що до розподілення чи розповсюдження інсуліну його заклад має досить-таки опосередковане відношення.
— Ми — просто проміжна ланка, — пояснив Валерій Васильович. — До нас він приходить із Полтави і ми одразу ж передаємо його до аптеки, яка розміщена у центральній районній лікарні. Там цей інсулін за рецептом лікаря може отримати будь-який хворий на цукровий діабет.
Усім відомо, що у нашій країні інсулін розповсюджується за державною програмою, яка фінансується з державного ж бюджету. Так у минулому, 2009‑му, році тільки на Новосанжарський район було виділено 274 тисячі гривень на закупівлю різних інсулінів. Загалом процедура отримання цих ліків наступна. Облоздороввідділ (у нашому випадку — Полтавської області) підраховує кількість хворих у регіоні та подає заявку на відповідну кількість інсуліну. Вітчизняний варіант закуповують на заводі «Індар» у Києві. Але український інсулін підходить не всім хворим. У такому випадку замовляють інсулін іноземного виробництва. Роблять це також у Києві — у представництвах закордонних фармацевтичних компаній.
Після того, як всі інсуліни закуплено, їх доставляють на аптечний склад у Полтаві. А вже звідти розподіляють по районах. Конкретно у Новосанжарському районі розподіленням інсуліну завідує районний ендокринолог Неля Нижняк. До неї звертається пацієнт, вона, у разі потреби, виписує йому пільговий рецепт, за яким у лікарняній аптеці можна отримати потрібний інсулін.
— Минулого року було простіше — не було перебоїв, — продовжує розповідь Валерій Нещадим. — А у цьому стався невеликий збій у поставках, тому інсулін привезли пізніше, ніж звичайно. Але на сьогодні (авт. — 16 листопада) у нас в наявності повен обсяг інсулінів. Вони були і минулого тижня, але не в достатній кількості та не в повному асортименті. Але за цей період затримки нічого страшного не сталося. Тому що хворі на цукровий діабет, зазвичай, мають деякий запас інсуліну наперед. Просто було невелике хвилювання через те, що люди не знали, коли ж саме його привезуть.
Після розмови із фармацевтом ми вирушили до Новосанжарської ЦРЛ, аби дізнатися — для скількох саме новосанжарців інсулін є життєво необхідним препаратом. Як з’ясувалося, інсулінозалежними є 183 хворих на цукровий діабет (у 2009‑му році ця цифра складала 175 хворих). Серед них — п’ятеро підлітків та одна дитина. Із цих 183 хворих 116 є пенсіонерами. Але, за словами медиків, зараз хворіють на цукровий діабет і порівняно молоді люди. Поки що усі вони повністю забезпечені таким необхідним їм інсуліном. Будемо сподіватися, що держава продовжить піклуватися про них і в майбутньому. І жодних перебоїв із поставками інсуліну більше не трапиться.
Про те, яким чином інсулін потрапляє до хворих на цукровий діабет новосанжарців, ми поговорили із завідуючим державною аптекою № 49 Валерієм Нещадимом. Він одразу ж пояснив, що до розподілення чи розповсюдження інсуліну його заклад має досить-таки опосередковане відношення.
— Ми — просто проміжна ланка, — пояснив Валерій Васильович. — До нас він приходить із Полтави і ми одразу ж передаємо його до аптеки, яка розміщена у центральній районній лікарні. Там цей інсулін за рецептом лікаря може отримати будь-який хворий на цукровий діабет.
Усім відомо, що у нашій країні інсулін розповсюджується за державною програмою, яка фінансується з державного ж бюджету. Так у минулому, 2009‑му, році тільки на Новосанжарський район було виділено 274 тисячі гривень на закупівлю різних інсулінів. Загалом процедура отримання цих ліків наступна. Облоздороввідділ (у нашому випадку — Полтавської області) підраховує кількість хворих у регіоні та подає заявку на відповідну кількість інсуліну. Вітчизняний варіант закуповують на заводі «Індар» у Києві. Але український інсулін підходить не всім хворим. У такому випадку замовляють інсулін іноземного виробництва. Роблять це також у Києві — у представництвах закордонних фармацевтичних компаній.
Після того, як всі інсуліни закуплено, їх доставляють на аптечний склад у Полтаві. А вже звідти розподіляють по районах. Конкретно у Новосанжарському районі розподіленням інсуліну завідує районний ендокринолог Неля Нижняк. До неї звертається пацієнт, вона, у разі потреби, виписує йому пільговий рецепт, за яким у лікарняній аптеці можна отримати потрібний інсулін.
— Минулого року було простіше — не було перебоїв, — продовжує розповідь Валерій Нещадим. — А у цьому стався невеликий збій у поставках, тому інсулін привезли пізніше, ніж звичайно. Але на сьогодні (авт. — 16 листопада) у нас в наявності повен обсяг інсулінів. Вони були і минулого тижня, але не в достатній кількості та не в повному асортименті. Але за цей період затримки нічого страшного не сталося. Тому що хворі на цукровий діабет, зазвичай, мають деякий запас інсуліну наперед. Просто було невелике хвилювання через те, що люди не знали, коли ж саме його привезуть.
Після розмови із фармацевтом ми вирушили до Новосанжарської ЦРЛ, аби дізнатися — для скількох саме новосанжарців інсулін є життєво необхідним препаратом. Як з’ясувалося, інсулінозалежними є 183 хворих на цукровий діабет (у 2009‑му році ця цифра складала 175 хворих). Серед них — п’ятеро підлітків та одна дитина. Із цих 183 хворих 116 є пенсіонерами. Але, за словами медиків, зараз хворіють на цукровий діабет і порівняно молоді люди. Поки що усі вони повністю забезпечені таким необхідним їм інсуліном. Будемо сподіватися, що держава продовжить піклуватися про них і в майбутньому. І жодних перебоїв із поставками інсуліну більше не трапиться.
19 листопада 2010, 13:54 | Нові Cанжари | Спорт і здоров'я
Додати коментар