«ЕХО» йде по Україні
Як не крути, не верти, не придумуй собі нові справи та проблеми, але в грудні обов’язково настає час для роздумів, для підведення підсумків року, що минає. А коли підводиш підсумки, то автоматично і плани креслиш, мрієш, ставиш собі нові цілі і завдання.
Так відбувається в житті кожної людини, установи, організації, підприємства. Принаймні у тих, хто відзначає прихід Нового року в ніч 31 грудня.
Для газети «ЕХО» рік, що минає, видався в цілому успішним. Ми пережили всі вигадані і справжні кризи, скрути й епідемії грипу. І навіть продовжували розвиватися. Можливо, наші кобеляцькі та новосанжарські читачі й не знають про те, що вже кілька місяців «ЕХО» розповсюджується в Царичанському районі Дніпропетровської області. А нещодавно засновник видання Сергій Попович отримав у Києві свідоцтво про присвоєння газеті статусу всеукраїнської. Документ підписаний Міністром юстиції України. Відтепер «ЕХО» («Ексклюзивно. Характерно. Об’єктивно.») має право працювати на всій території нашої держави.
Одразу передбачаю, що далеко не у всіх ця новина викличе задоволення. Неодноразово доводилось чути від читачів‑кобелячан прохання, а то й вимоги, розміщувати на сторінках газети виключно місцеві новини.
Дійсно, не всім цікаво читати про те, що відбувається у Нових Санжарах. До речі, подібні ревниві закиди все частіше лунають і з уст новосанжарців. Вони теж бажають мати виключно «свою» газету. А тут ще й Царичанка додалась.
Про все це ми знаємо. І всі побажання та вимоги обов’язково виконаємо. І вже йдемо по цьому шляху. Так для Царичанки друкується спеціальна «вставка», якої немає у кобеляцько-новосанжарському «ЕХО». А з часом будуть виходити у світ 3 варіанти тижневика — для Кобеляк, Нових Санжар і Царичанки. Коли це буде? Якщо будемо живі-здорові і «наб’ємо» 700–800 читачів у Царичанському районі, то розділення видання відбудеться з 1 січня 2012 року. Тобто, через рік. Чи можна це зробити швидко? Можна. Але для цього доведеться «лягати» під якогось місцевого чи заїжджого спонсора. Приклади, коли нікому не відомі газети через місяць-два мали стотисячні тиражі, є. Особливо часто такі видання з’являються під час виборчої кампанії. Але такі «зірки», швидко з’явившись, і гаснуть миттєво.
Ми ж збираємося жити і працювати довго. Чого й своїм читачам бажаємо. І нагадуємо: передплата на «ЕХО» в розпалі. Ціна на газету не підвищувалася.
Так відбувається в житті кожної людини, установи, організації, підприємства. Принаймні у тих, хто відзначає прихід Нового року в ніч 31 грудня.
Для газети «ЕХО» рік, що минає, видався в цілому успішним. Ми пережили всі вигадані і справжні кризи, скрути й епідемії грипу. І навіть продовжували розвиватися. Можливо, наші кобеляцькі та новосанжарські читачі й не знають про те, що вже кілька місяців «ЕХО» розповсюджується в Царичанському районі Дніпропетровської області. А нещодавно засновник видання Сергій Попович отримав у Києві свідоцтво про присвоєння газеті статусу всеукраїнської. Документ підписаний Міністром юстиції України. Відтепер «ЕХО» («Ексклюзивно. Характерно. Об’єктивно.») має право працювати на всій території нашої держави.
Одразу передбачаю, що далеко не у всіх ця новина викличе задоволення. Неодноразово доводилось чути від читачів‑кобелячан прохання, а то й вимоги, розміщувати на сторінках газети виключно місцеві новини.
Дійсно, не всім цікаво читати про те, що відбувається у Нових Санжарах. До речі, подібні ревниві закиди все частіше лунають і з уст новосанжарців. Вони теж бажають мати виключно «свою» газету. А тут ще й Царичанка додалась.
Про все це ми знаємо. І всі побажання та вимоги обов’язково виконаємо. І вже йдемо по цьому шляху. Так для Царичанки друкується спеціальна «вставка», якої немає у кобеляцько-новосанжарському «ЕХО». А з часом будуть виходити у світ 3 варіанти тижневика — для Кобеляк, Нових Санжар і Царичанки. Коли це буде? Якщо будемо живі-здорові і «наб’ємо» 700–800 читачів у Царичанському районі, то розділення видання відбудеться з 1 січня 2012 року. Тобто, через рік. Чи можна це зробити швидко? Можна. Але для цього доведеться «лягати» під якогось місцевого чи заїжджого спонсора. Приклади, коли нікому не відомі газети через місяць-два мали стотисячні тиражі, є. Особливо часто такі видання з’являються під час виборчої кампанії. Але такі «зірки», швидко з’явившись, і гаснуть миттєво.
Ми ж збираємося жити і працювати довго. Чого й своїм читачам бажаємо. І нагадуємо: передплата на «ЕХО» в розпалі. Ціна на газету не підвищувалася.
10 грудня 2010, 15:06 | Полтавщина | Редакційна
Додати коментар