Україна нерівних можливостей

Здається, наші можновладці влаштували між собою своєрідне змагання — хто швидше і глибше втопче в багно своїх земляків. Якщо не щодня, то щомісяця вони видають чергові закони, зміни до законів, укази та постанови, в яких вперто підкреслюють, що маленькі українці — це бидло, холопи, раби і так далі і тому подібне. Візьмемо, скажімо, вибори Президента. В нашій Конституції, якої ніхто не дотримується, записано, що очолити державу може кожна людина, якій виповнилось 35 років і яка не була засуджена. І більше нічого, ніяких обмежень. Але ж на те вона й Конституція, щоб її порушувати, напевне подумали народні депутати і написали в іншому законі, що кожен кандидат на найвищу в державі посаду повинен зробити своєрідний вступний внесок — 2,5 мільйони гривень. Це, певно, для того, щоб всім було зрозуміло — керувати державою можуть виключно мільйонери. А всі інші — бидло. Думаю, що невдовзі наші нардепи-мільйонери узаконять внески і для депутатів та керівників нижчих рівнів. Скажімо, головою РДА може стати лише той, хто вніс мільйон, депутатом міськради той, хто заплатив 100 тисяч. Ну, а для села, можливо, й «десятки» (тисяч, звичайно) вистачить. Ну та це перспектива. Хоча й недалека. А ось, зовсім недавно наші нардепи внесли зміни до Цивільного Кодексу. І зробили жорсткішою відповідальність за наклеп. Регіоналка Ганна Герман, яка нібито колись працювала журналісткою, з цього приводу сказала, що це змусить її колишніх колег підвищувати професійний рівень. Можливо й так. Можливо тюрми і величезні штрафи швиденько зроблять українських журналістів найпрофесійнішими в світі. Та справа не в цьому. Справа в тому, що по новому закону відповідальність за наклепи буде різною, в залежності від того, на кого «наклепав». Якщо на сторожа, робітника чи рядового службовця — то відбудешся легким переляком. А якщо на депутата-мільйонера, високого посадовця, чи просто «крутого» бандита, то, або за грати кинуть, або відпрацьовуватимеш на них все життя. Ось такі рівні можливості для всіх. Ось така супердемократія. Зрештою, від нинішньої, та що там гріха таїти, й майбутньої української влади нічого іншого очікувати й не варто. Дивує інше, скільки ж можна витиратись після чергового плювка в обличчя і казати, що то «божа росинка». Їй-богу, ми — нація мазохістів.

Подобається    0