Рік минає, обіцянки забуваються

У одній із своїх редакційних статей автор цих рядків рекомендував землякам завести спеціальні зошити і занести в них передвиборчі обіцянки тієї чи іншої політичної сили. Адже, як не крути, а всі ми живі люди із своїми повсякденними проблемами і турботами. І за всім цим — за цінами на бензин і газ, на гречку і борошно, за «замороженими» зарплатами і пенсіями — ми забуваємо про те, що обіцяли нам політики перед виборами. А зошит розгорнув — і читай, згадуй. А потім аналізуй і роби висновки.
Не знаю, як хто, а я собі зошит завів. І розгорнув його наприкінці лютого 2011 року. Розгорнув невипадково, адже минає рік після того, як Президентом України був проголошений Віктор Федорович Янукович. А потім за кілька місяців в його руках фактично опинилися і всі інші гілки влади — Уряд, парламент, суд, силові структури.
І що ж ми бачимо?
Мінімальна пенсія 1200 гривень. Ще немає. Але й 2011 рік ще не закінчився. Хоча навіть якщо уявити, що за 10 місяців, котрі залишилися до кінця року, пенсія таки зросте до обіцяної цифри… Ну, скаже хтось «крекс, фекс, пекс» — і станеться диво. Але ж… Скільки коштують насправді оті 1200 гривень — при гречці за 20 гривень, бензині, який невдовзі коштуватиме «десятку», підвищенні цін на газ та електроенергію?
Податкові канікули для малого бізнесу на п’ять років. Не бачу. Протріть мені очі, але не бачу. А ось мітинги підприємців проти нового Податкового кодексу бачив на власні очі.
Лікарі і вчителі — держслужбовці. Агов, вчителі і лікарі! Ви вже відчули себе державними людьми?
Подолання корупції. Ой, не смішіть мене. Парламент, який є філією Партії регіонів, блискуче провалив голосування за антикорупційні закони.
Трішки більше року тому представники Партії регіонів гостро і, потрібно відзначити, справедливо критикували Уряд Юлії Тимошенко за ручне управління економікою, за постійні бензинові, м’ясні та цукрові кризи. Зараз Кабмін очолює Микола Азаров. І що ж ми бачимо? Чи не ту ж саму шалену інфляцію та постійні бензинові, гречані та борошняні кризи?
Кілька років тому фанати «біло-блакитних» закидали мені: «Ну що, як твої «помаранчеві» керують? Ти ж їх підтримуєш». Я з ними погоджувався — погано керують, не те роблять. І писав про це, критикуючи «помаранчевих», чи які вони там. Усе ті ж фанати можуть сказати: «У наших мало часу, рік — ще не термін». Добре, я відкрию свій зошит наступного лютого.

Подобається    0