У кобеляцьких пасічників гинуть бджоли

Бджолярі пов’язують масову загибель корисних комах із оборбкою пестицидами полів, засіяних ріпаком.
«Ось дивіться, яке жахіття відбулось», — показує на гори із трупиків бджіл кобеляцький пасічник В’ячеслав Пастухов. Кілька його вуликів розміщені в мікрорайоні Заворскло, що на околиці Кобеляк. Чоловік помітив, що комахи почали гинути наприкінці минулого тижня. «Ви ж бачите, день гарний, а біля вуликів пусто. Всередину я ще й не заглядав, боюся побачити тут ж картину, що й на вулиці», — продовжує Пастухов. За його словами, про загибель бджіл йому повідомив інший кобеляцький пасічник.
Пастухов пов’язує бджолиний мор із обробітком полів, засіяних ріпаком. Зараз ця культура якраз зацвіла. І аграрії обробляють посіви інсектицидами, щоб уберегти їх від шкідників, зокрема від квіткоїда. «Я одному агроному поскаржився, так він мене й слухати не захотів, — обурюється В’ячеслав. — Каже: «Як я поля не оброблю, то твоїм бджолам нікуди буде літати. Квіткоїд все знищить».
На думку Пастухова, обробіток посівів засобами захисту рослин завдає непоправної шкоди популяції бджіл. «Вдарились усі в ту хімію, нічого живого після себе не залишають, — скаржиться чоловік. — Ні, щоб і про природу подумати». Він розповідає, що у власному садку навчився мінімізувати кількість хімічних обробок. «Я помітив, що цвіт на яблунях та інших деревах теж якась зараза об’їдає, — ділиться Пастухов. — Так я зробив десяток шпаківень і тепер дерева майже не бризкаю, птахи все роблять».
На відновлення бджолиної сім’ї пасічнику знадобиться кілька місяців. «Майського меду вже не буде, — зітхає чоловік. — Може до соняшнику бджоли знову почнуть працювати». Він вважає, що керівники сільгосппідприємств мали попередити власників пасік про майбутній обробіток полів. До речі, це передбачають і вимоги Закону України «Про бджільництво» та «Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», видана ще у 2001 році Державною інспекцією ветмедицини. Там прямо передбачено, що аграрії повинні за три дні до початку хімобробітку попереджати пасічників. А проводити подібні заходи потрібно лише у ранкові та вечірні години, коли немає масового льоту бджіл.

За медом — до Андрієнка і Гордійка
«У Василя Макаровича такого не буває, він бризкає тільки утром і ввечері», — говорить Пастухов. Він підтверджує, що керівник агрофірми «Урожай» Василь Гордійко дотримується вимог законодавства щодо збереження бджіл. Інші пасічники хвалять Миколу Андрієнка, директора кооперативу «Радянський». Той теж заздалегідь попереджає всіх бджолярів про майбутній обробіток полів хімікатами.
Крім того, Андрієнко застосовує при обробці ріпакових полів найменш токсичні, лояльні до довкілля інсектициди, такі як «Бісканія» та «Калінос».
Підприємці, котрі продають засоби захисту рослин, розповідають, що більшість аграріїв застосовують інші пестициди, такі як «Нурел» та «Фастан». Причина проста — виграш у грошах. Так вартість «Бісканія» для обробітку одного гектара ріпаку становить 250 гривень, обробіток «Нурелом» коштуватиме майже вдвічі дешевше. «Вони дурні, не вміють гроші рахувати, — роздумує з цього приводу пасічник Пастухов. — Зекономлять на хімії і все одно втратять урожай, бджоли ж не запилять їх ріпак і соняшник».

До ветеринарів зі скаргами пасічники не звертались
У районній службі ветеринарної медицини нам повідомили, що станом на вівторок, 10 травня жоден пасічник зі скаргами на масовий падіж бджіл до них не звертався. Там не виключають можливості загибелі комах через отруєння пестицидами. Водночас фахівці зазначають, що до мору бджіл можуть призвести десятки інших факторів. А зробити остаточний висновок можна лише після офіційного звернення та проведення лабораторного дослідження. Також ветеринари розповідають, що часто-густо самі пасічники досить халатно ставляться до збереження корисних комах. Виявляється, бджолярі повинні, вивозячи пасіку, попередити про місце її розміщення представників органів місцевого самоврядування та керівників агропідприємств. «Не думаємо, що аграрії не попередили б пасічників, — вважають фахівці. — Але ж якщо ні сільрада, ні агрономи не знають, де вона стоїть і хто її власник, то куди дзвонити, кого попереджати?»
Із В’ячеславом Пастуховим ми домовились, що наступного року перед початком цвітіння ріпаку обов’язково розмістимо в газеті спеціальне попередження для пасічників про потенційну небезпеку.

Подобається    0