Де борода у Бога?

Зізнаюсь чесно, що з кожним днем та місяцем все менше й менше уваги звертаю на новини української політики. Як у всеукраїнському, так і в районному масштабі. Усе там нудно, прісно і прогнозовано. Є влада, яка успішно «пиляє» бюджетний пиріг та роздає своїм «хлібні» посади. Є й ніяка опозиція, котра всього і всіх боїться та скрегоче зубами, заздрячи тим, хто дорвався до корита. І мріє, що колись, «заграниці» теж стане владою. І, як і попередня, крастиме та розподілятиме посади. Усе нудно, безбарвно і не варте уваги. Ні тобі скандалів справжніх, ні, тим більше, вчинків героїчних. Хоча чому дивуватись? В українській політиці не видно ні пассіонаріїв, ні навіть клоунів на зразок лідера однієї відомої російської політичної партії. Правильно співав Володимир Висоцький: «Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков».
Та останнім часом із владного табору почали йти сигнали, месиджі та інша фігня про те, що таки щось відбувається, назріває якась цікавинка.
…Он по телевізору демонструють сюжет про те, що донька одного із високопосадовців розсадила у Монте-Карло чотири машини, кожна із яких коштує більше, аніж річний бюджет такого містечка, як Кобеляки. І не «жужжить». А папка відповідає, що то її приватне життя і гроші на машини та Монте-Карло вона бере в російського олігарха.
…У одному модному кафе розповідають, що за останній рік там змінився склад відвідувачів. Їдять і п’ють на тисячі гривень нині в основному «донецькі». Тобто ті, хто нині при владі і кориті.
…У вівторок разом із кількома чиновника та жителями Підгорянської сільської ради більше години чекав «начальніка» з Полтави. Мали про землю, про реформу говорити. Чиновник так і не приїхав. І не повідомив про причину, яка змусила інших людей безцільно «вбити» годину свого єдиного і неповторного життя.
Здавалось, що об’єднує ці три різні приклади? Можливо, помиляюсь, але створюється враження, що «біло-блакитні» вирішили, що взяли Бога за бороду. Кілька років тому так само думали «помаранчеві». А хто знає, де у Бога борода?

Подобається    0