Труп, якого не було

«Після удару стумом від чоловіка лишилися тільки обгорілі кросівки та кепка з рештками волосся…». Це розповідь про те, як чутки можуть створити з інформації про звичайне коротке замикання моторошну історію з обгорілим трупом.
Почалося все з того, що на непрацюючому консервному заводі у селі Руденківка сталося замикання на щитовій. Після нього зникло світло, яке, втім, незабаром з’явилось знову. Але цього інциденту було цілком достатньо для того, щоб селом поповзли страшні чутки. Місцеві жителі розповідали, що до щитової, яка знаходилося під напругою у десять тисяч кіловат, поліз якийсь чоловік. Мабуть, хотів щось украсти. Із необережності він щось усередині зачепив і отримав потужний удар струмом. Як далі розвивалися події, було невідомо. Але, за словами тих-таки мешканців села, коли до щитової прийшов сторож консервного заводу, то знайшов на місці події лише обгорілі кросівки та кепку з рештками волосся на ній. Що сталося з самим невезучим чоловіком — було незрозуміло. Чи то він залишив взуття та головний убір біля щитової і втік, босий і голомозий, чи то його струмом убило. Але де ж тоді подівся труп?
Інформація, яка доходила із Руденківки, не могла не зацікавити. Насторожувало лише те, що надзвичайна подія на консервному заводі чомусь не потрапила до зведень «МНСників» чи правоохоронних органів. Чомусь не чув про страшний випадок і руденківський сільський голова Сергій Головко. Бажаючи все ж таки перевірити страшні чутки, журналісти «ЕХО» відправились на консервний завод.
На території величезного підприємства знайти щитову виявилося не так уже й просто. Але, зрештою, нам вдалося пройти слідами вигаданого (а чи вигаданого?) крадія і зупинитися біля дверей щитової. Нещодавно сюди дійсно хтось вдирався. Про це свідчив хоча б слід на дверях. Свіжо видерті тріски ясно говорили про те, що хтось зовсім нещодавно зривав тут замок. Трохи вище висів замок, блиск та чистота якого наводили на думку, що його повісили всього кілька днів тому. Отже, хтось справді залазив до щитової. Але де ж тоді кросівки, кепка і… труп?
Про це ми вже за кілька хвилин запитували сторожа консервного заводу. Чоловік, виявивши на території непроханих гостей, поспішив поцікавитись причиною нашого візиту. Але ділитись якоюсь інформацією явно не бажав. Після кількох хвилин розпитувань він неохоче підтвердив, що хтось дійсно пробирався на територію заводу і залазив у щитову. Але уточнив, що чергував у той день не він. Додав лише, що крадій (чи крадії?) нічого не вкрав. Підтвердив сторож і те, що на місце події виїздили районні правоохоронці. Але ні про кросівки, ні про кепку чоловік нічого не чув.
— Та то вже люди видумали, — посміхнувся чоловік, — не було тут такого! То воно світло чогось вибило, а люди далі вже додумали.
Сторож провів нас до воріт і ми, заспокоєні, поїхали до Нових Санжар. Цього разу чутки виявилися лише чутками. Страшні історії виявилися лише плодом чиєїсь фантазії. І ніякого трупа насправді на консервному заводі не було. Чи все таки..?

Подобається    0