«Ми йдемо до того, що скоро залишимось без «швидкої допомоги»

Днями жителі селища Білики зібрались на сходку для розгляду питання, що тривалий час їх хвилює. По селищу невпинно розходяться чутки про закриття Білицької міської лікарні.
Серед багатьох біличан у Будинку культури на сходці була присутня заступник головного лікаря Кобеляцької центральної районної лікарні Людмила Глова. Як вияснилось, білицьку лікарню не закривають, а лише змінюють її статус з «міської» на «дільничну». Людмила Іванівна повідомила, що, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я, призначено проведення акредитації закладів охорони здоров’я. Неакредитований медичний заклад не має права працювати.
— Білицька лікарня виконує роль дільничної, — каже Людмила Іванівна. — Тому виникло нагальним питання про заміну статусу з «міської» на «сільську». Поки від нас не вимагали конкретних дій, ваша лікарня функціонувала. Та для того, щоб у медичного закладу був статус «міського», потрібно, щоб у селищі проживало населення не менше 20 тисяч. Жителів у Біликах менше десяти тисяч, а лікарня не виконує всіх необхідних функцій. Вона повинна бути багатопрофільною. У медичному закладі зі статусом «міський» має працювати більше, ніж вісім лікарів, як у вас є на сьогодні. Також у ній повинні працювати лор-лікарі, хірурги, травматологи, як дорослі, так і дитячі. У Білицькій лікарні працюють лише загальні лікарі: хірург, стоматолог, педіатр, акушер-гінеколог та терапевт. Ми не знали, що заміна статусу так стривожить ваше село. Адже якість надання медичної допомоги не змінюється. Лікарня як працює, так і працюватиме надалі. Можливо, доведеться скоротити санітарів, та більш кардинальних змін не планується.
Міняється статус лікарні тому, що Білики не місто, а селище, і кількість населення у ньому менше десяти тисяч.
У центрі залу стояв мікрофон, до якого кожен міг підійти та висловити свою думку. Першим запитанням прозвучало: «Чи змінюється разом зі статусом фінансування лікарні?»
На це Людмила Глова відповіла, що фінансування не змінюється, бо розрахунок йде на кількість населення. Далі жінка, що вийшла до мікрофону запитала: «Коли до нас буде нормальне відношення? У Біликах 80 відсотків пенсіонерів. У районній лікарні  у 12 часов хоч шаром покоти, а «скорої» не діждешся».
— Проблеми в тому, щоб «швидкій» приїхати до вас, немає, — сказала заступник кобеляцького головного лікаря. Та ці слова викликали бурхливе обурення у присутніх.
— Ми виїжджаємо і в Озера, і в Шенгури, — продовжила Людмила Іванівна. — Якщо є така необхідність, підійдіть до вашого головного лікаря, він викличе для вас спеціаліста.
Наступна жінка, яка підійшла до мікрофону, поділилася своїми думками з присутніми:
— Ситуація страшна зараз у Біликах, — каже жінка. — Сімейний лікар, для прикладу, повинен бути ближчим до сім’ї, а не так, як сьогодні: один лікар на три тисячі населення. Це вже Бог зна шо! Сімейний лікар повинен знати людину, хоча б її рік народження. Зараз говориться, що у лікарні має бути хірургія, терапія і багато чого ще. Та все це призведе до того, що ми скоро залишимось і без «швидкої допомоги».
Хоча біличани нічого на той день не вирішували, все ж їм задали питання: хто проти зміни статусу лікарні? І всі одноголосно підняли руки, висловивши тим самим протест проти цього рішення.

Подобається    0