Обеззброєний пролетаріат
Місяць тому довелось написати редакційну статтю під назвою «Диктофон як зброя пролетаріату».
У ній мова йшла про те, в який спосіб «гнані і голодні» можуть знайти альтернативу повстанню та знаменитому «булижнику» як своїй єдиній зброї. Мова йшла про використання досягнень сучасної техніки, а ще конкретніше — диктофона, у боротьбі за свої законні права та інтереси.
Так от, з 21 жовтня 2011 року диктофон, як і «булижник», вже не є зброєю пролетаріату. Його використання офіційно заборонив найгуманніший у світі український Конституційний Суд. Відтепер ви, шановні читачі, можете донесхочу записувати факти приниження з боку вашого керівництва, факти вимагання хабара «даїшником» чи іншими посадовими особами, навіть фільмувати моменти вбивства та пограбування, але при цьому ви повинні знати, що вся ця зібрана вами інформація може використовуватись виключно для домашнього перегляду. У суді чи іншій офіційній установі на неї не звернуть і найменшої уваги. Бо — незаконно зібрано. А «законно» лише те, що зафіксували відеокамери чи диктофони СБУ, МВС, Міноборони, прикордонної служби, податкової міліції та Управління держохорони.
Так що можете викинути в унітаз відео- реєстратори, встановлені на ваших автомобілях. Ну зняли ви, що у вашу машину в’їхала із другорядної дороги інша, але це нічого не означає. А значення матиме лише те, що скаже чи намалює дядько у формі. Навіть якщо він при вас візьме хабара за «правильне» оформлення ДТП — нічого ви не доведете.
Своїм рішенням український Конституційний Суд нібито захистив права і свободи громадян. Цікаво, що дати подібне роз’яснення його попрохали не громадяни, а Служба безпеки України. А після 21 жовтня в Інтернеті розгорілась ціла дискусія на тему: «Чи будуть тепер доказом проти Леоніда Кучми плівки Мельниченка?» То, напевне, Леонід Данилович і є тим громадянином, захистом інтересів та свобод якого так опікується СБУ та Конституційний Суд.
А що залишається пролетаріату? «Булижник» застарів, диктофон забрали… Бюлетень чи автомат Калашникова?
У ній мова йшла про те, в який спосіб «гнані і голодні» можуть знайти альтернативу повстанню та знаменитому «булижнику» як своїй єдиній зброї. Мова йшла про використання досягнень сучасної техніки, а ще конкретніше — диктофона, у боротьбі за свої законні права та інтереси.
Так от, з 21 жовтня 2011 року диктофон, як і «булижник», вже не є зброєю пролетаріату. Його використання офіційно заборонив найгуманніший у світі український Конституційний Суд. Відтепер ви, шановні читачі, можете донесхочу записувати факти приниження з боку вашого керівництва, факти вимагання хабара «даїшником» чи іншими посадовими особами, навіть фільмувати моменти вбивства та пограбування, але при цьому ви повинні знати, що вся ця зібрана вами інформація може використовуватись виключно для домашнього перегляду. У суді чи іншій офіційній установі на неї не звернуть і найменшої уваги. Бо — незаконно зібрано. А «законно» лише те, що зафіксували відеокамери чи диктофони СБУ, МВС, Міноборони, прикордонної служби, податкової міліції та Управління держохорони.
Так що можете викинути в унітаз відео- реєстратори, встановлені на ваших автомобілях. Ну зняли ви, що у вашу машину в’їхала із другорядної дороги інша, але це нічого не означає. А значення матиме лише те, що скаже чи намалює дядько у формі. Навіть якщо він при вас візьме хабара за «правильне» оформлення ДТП — нічого ви не доведете.
Своїм рішенням український Конституційний Суд нібито захистив права і свободи громадян. Цікаво, що дати подібне роз’яснення його попрохали не громадяни, а Служба безпеки України. А після 21 жовтня в Інтернеті розгорілась ціла дискусія на тему: «Чи будуть тепер доказом проти Леоніда Кучми плівки Мельниченка?» То, напевне, Леонід Данилович і є тим громадянином, захистом інтересів та свобод якого так опікується СБУ та Конституційний Суд.
А що залишається пролетаріату? «Булижник» застарів, диктофон забрали… Бюлетень чи автомат Калашникова?
28 жовтня 2011, 10:34 | Полтавщина | Редакційна
Додати коментар