Сміття має здатність «розповзатись»

Лист до редакції

Прочитавши статтю під назвою «Звалища в межах міста не буде», яка була надрукована в номері газети «Ехо» від 02.12.2011 року, я, як житель Кобеляк, вирішив не залишатись осторонь питання, піднятого в статті, і звертаюсь до депутатів міської ради і жителів міста з даним листом.
Виходячи з тексту статті, мені стало зрозуміло, що міська рада при розгляді варіантів розташування полігона угледіла два певні недоліки в них. Це близьке знаходження полігона до житлових будинків у разі його розташування по вул. Червоноармійській і невідповідно до норм мала відстань від газогону в разі розташування полігона по вул. Полтавський.

На жаль, це не єдині мінуси цих варіантів.

Хотів би звернути увагу на наступне. Район цегельного заводу розташований на північно-західній стороні міста Кобеляки. У нашій місцевості переважні напрямки вітрів, особливо в холодну пору року, є західні і північно-західні. На полігоні часто спалюється сміття. Саме місто є досить компактним (близько 1300 га), а тому при розташуванні полігона по вул. Червоноармійській дим і сміттєвий сморід будуть періодично розповюджуватись по всі території міста. У вас є бажання регулярно вдихати додаткову порцію важких газів з характерним запахом? У мене такого бажання не виникає.

Наступне. У яру, який примикає до вул. Полтавської, знаходиться одне з найбільших у місті насаджень таких декоративних дерев як акація біла і клен гостролистий, у яру знаходиться ставок. Сам яр переходить в Шарівський ліс, якщо я не помиляюсь,— заповідник місцевого значення. Як не дивно, але і до цього часу ця місцевість залишається відносно чистим і привабливим куточком міста і є місцем відпочинку багатьох. Я вважаю недоцільним перетворювати прекрасну заліснену територію в місті на сміттєзвалище. Для цього, я думаю, можна знайти місця більш «достойні» полігону відходів.

По-друге, сама вулиця Полтавська, і навіть яр, знаходяться на горі. В той час, як значна частина міста розташована внизу. Я не вважаю за розумне розташовувати смітник у себе над головами. У цій ситуації той же дим і сморід від сміття будуть розповзатися по всьому місту і до річки Ворскла, до берегів якої примикає сам яр.

По-третє, вул. Полтавська є трасою, через яку проходить транзитний пасажиропотік з Полтавського напрямку — з різних міст України. Дорога по вул. Полтавській є своєрідними північними воротами міста Кобеляки. І зараз, коли люди з Полтави, Миргорода, Сум та інших міст в’їжджають в наше місто з боку Кунівки, перед їх поглядом постає ліс квітучої акації. Це створює приємне враження, погодьтесь. Якщо ж в тому яру буде розташовано полігон побутових відходів, а сміття на звалищах, як відомо, має властивість «розповзатись» по прилеглих територіях, то що в такому разі будуть бачити гості міста при його в’їзді? Сміття! І коли їх спитають про їхні враження від Кобеляк, то що вони, як ви гадаєте, відкажуть? Що Кобеляки — це смітник! Адже саме яскраве враження — це перше враження. Чи не так? Тому я думаю, що розташування сміттєзвалища по вул. Полтавській явно негативно позначиться на іміджі нашого міста.

І взагалі, я не розумію, кому могла прийти думка створити сміттєзвалище в межах рідного міста. Адже навіть малі діти навчені і самі відчувають від природи, що, вибачте, гадити під себе — це неприємно, некрасиво і шкідливо. Розташування полігона в межах Кобеляк однозначно призведе до погіршення екологічної ситуації в місті. Токсичні викиди з багатьох тонн поліетилену, резини та іншого брухту, продукти гниття будуть забруднювати безпосередньо повітря і вулиці Кобеляк. Будуть потрапляти в річку. Як наслідок, підвищиться рівень захворювань серед кобелячан. Думаю, що жителі Ганжівки, прочитавши ці рядки, розуміють, про що я пишу. Також треба очікувати, що в тому районі міста, до якого буде прилягати полігон, впадуть ціни на нерухомість. Адже ніхто не має бажання оселятися поряд зі смітником. Саме ж сміття, як ми того б не хотіли, але все ж таки буде розповзатися по прилеглих до сміттєзвалища густонаселених територіях. Так, наприклад, якщо взяти ту ж вулицю Полтавську, то від Лісового селища, району Броварки, маркету «Два куми», де знаходиться досить велика кількість багатоквартирних будинків і проживає чимало молодих сімей з дітьми, до ймовірного місця розташування полігону — 500–600 метрів. Та й до самого центру міста всього навсього кілометр-півтора. Питання: кому це треба, аби в наші обличчя летіли поліетиленові пакети і пляшки, що розносяться вітром з полігона по наших дворах?

Звичайно, питання відкриття нового полігона — це гостре, навіть болюче питання для Кобеляк, для його жителів. Треба пам’ятати, що полігон — це стратегічний об’єкт для нашого міста. І створюється він не на рік, і не на два, а на десятиліття, як мінімум. Я розумію міську раду і служби. Потрібно врахувати економічні моменти в цьому питанні. Вартість перевезення відходів, зручність доставки та інше. Але ж хочу висловити наступну думку: це місто, ця земля, на якій ми живемо, шановні кобелячани, створена саме для пристойного життя, а не для смітників. Погодьтесь з цим. І я вважаю, що саме на цій думці повинні ґрунтуватись усі рішення, які приймаються владою міста і його громадою. А вже потім можна розглядати питання про собівартість полігону чи ще щось. Щоб у нас не вийшло наступне: заощадивши копійку на літрі бензину, ми втратимо гривню на якості власного житті. Виходячи з цього, вважаю, що коли й створювати полігон, то розташовувати його потрібно не ближче, ніж за два кілометри від межі міста, а також і від сіл, що розташовані поблизу Кобеляк. Адже, негоже своє сміття підкидати сусіду. Чи не так? Сміттєзвалище потрібно створювати в низинних місцях, що дасть змогу локалізувати його вплив на оточуюче середовище, подалі від лісів, річок, лук. Адже чисті природні комплекси — це своєрідна візитівка нашого міста та району. Можливо, потрібно буде робити нові під’їздні шляхи до звалища. Це, звичайно, чималі гроші для міста. Але ж і міське сміттєзвалище — не якась там мала архітектурна форма, а об’єкт, який дозволить локалізувати і утилізувати сміття з усього міста на протязі життя декількох поколінь кобелячан. І до створення таких об’єктів слід готуватися заздалегідь. У тому числі і відкладаючи поступово бюджетні кошти міста на реалізацію проекту на протязі декількох років до початку самих робіт з облаштування полігона. Погодьтесь, що відкладати кожного місяця по гривні, аби назбирати 100 гривень, значно легше для будь-якого бюджету, ніж одразу викласти з кишені 100 гривень за раз, коли вже припекло. Тому особисто я очікую від міської влади прийняття виважених, стратегічно далекоглядних і мудрих рішень. Врешті-решт, саме для цього ми її, цю владу, і вибирали.