Високосний рік: остерігатися чи ні?

Навіть школярам відомо, чому раз у чотири роки в лютому виявляється не 28, а 29 днів: Земля робить за рік не рівно 365 обертів навколо своєї осі, а трохи більше.
З 1 січня 45 року до нашої ери римський імператор Гай Юлій Цезар ввів календар, який грунтувався на тому, що астрономічний рік приблизно дорівнює 365,25 доби (365 діб і 6 годин). За чотири роки якраз набиралося на повноцінний день. Незважаючи на просте пояснення, люди завжди ставилися до високосного року з побоюванням. Причому безліч забобонів дожило і до наших днів. «ЕХО» пропонує вам переконатися, чи настільки правдиві «високосні страшилки», як про них говорять.

Міф перший: краще нічого в житті не­­ змінювати

Кожна бабуся знає, що у високосний рік не можна здійснювати великі покупки і далекі подорожі. Навіть міняти колір волосся або зачіску не рекомендується. Про такі кардинальні зміни, як місце роботи або відкриття бізнесу, говорити взагалі не доводиться.
Пояснити це марновірство неможливо, але більшість людей свято переконані, що високосний рік не годиться для будь-яких починань. Психологи вважають, що через наявність «зайвого» дня в році порушується звична картина світу, а людину, як правило, лякає все «не таке».
Статистика ж свідчить: у високосний рік і квартири продаються, і нові робочі місця з’являються, і бізнес на місці не стоїть. Адже навряд чи хтось знайде в собі сили відмовитися від вигідної пропозиції тільки тому, що вона надійшла у високосному році.

Міф другий: високосний рік людей «косить»

Вважається, що в «не такий» рік у всьому світі різко збільшується рівень смертності. Проте офіційна статистика непохитна: кількість тих, хто йде в інший світ, у ці роки залишається стандартною. Згідно з даними Держкомстату, в Україні стабільно народжується близько 500 тисяч людей на рік, а різниця між різними роками може коливатися від 2 до 15 тисяч новонароджених. І зовсім неважливо, високосний це рік чи ні. Ось, наприклад, у 2007 році народилося на 38 тисяч дітей менше, ніж у наступному високосному 2008 році.
Те ж саме й зі смертністю. В Україні стабільно помирає 700-750 тисяч людей. І в тому ж 2007 році померло на 8 тисяч людей більше, ніж у наступному, високосному.
Отож таке фаталістичне сприйняття високосного року, швидше за все, не що інше, як просте марновірство. Як, наприклад, п'ятниця, 13 число. Кожен може знайти в цій даті щось страшне. Було б бажання. Однак є й чимало тих, які стверджують, що саме 13 — їхнє щасливе число.

Міф третій: не можна одружуватися й розлучатися

Заборони на якісь дати одружень зазвичай видає Церква. Так, за православними канонами, не можна вінчатися перед такими днями, як середа, п’ятниця і неділя, а також перед великими святами і в період посту. На вінчання в усі інші дні ніяких обмежень не існує. Якби високосний рік був «якимсь не таким», то це напевно відбилося б і в церковних канонах.
Та й статистика свідчить про те, що «високосність» року не впливає на число наречених. В Україні зараз взагалі спостерігається тенденція до зменшення охочих взяти шлюб, незалежно від кількості днів у році. За даними Держкомстату, в минулому високосному 2008 році під вінець пішли близько 320 тисяч пар. У наступному, 2009 році, їх кількість скоротилася на 3 тисячі, а ще через рік одружилися всього 306 тисяч пар.
Народні повір’я рекомендують у високосний рік відмовитися від розлучення. Нібито більше щастя не буде. Звичайно, розірвання шлюбу — це взагалі остання річ, але страх перед ефемерною самотністю здатний зупинити тільки найзабобонніших.
Однак, зменшення кількості охочих одружитися і розлучитися — лише віддзеркалення всеукраїнської тенденції, а не результат зайвого дня в році.

Міф четвертий: не намагатися рухати нерухомість

Вважається, що у високосний рік не можна починати будівництво будинку або купувати житло. Адже, як стверджують забобони, з будівлею оселі будуть суцільні проблеми, а куплена квартира і зовсім буде нещасливою. Знову-таки, логічне пояснення такої прикмети знайти нереально. Пошук виразних пояснень зводиться до таких «залізних» доказів на кшталт «бабка надвоє сказала: або дощик, або сніг, або буде, або ні». Ріелтори ж кажуть, що помітного спаду на ринку нерухомості у високосний рік не спостерігається.

Міф п'ятий: бунт природи

Ще один ярлик, який вішають на високосний рік, — збільшення кількості природних катаклізмів. Вважається, що в такий рік природа поводиться особливо бурхливо. Як показує практика, ці страхи не підкріплені нічим, крім забобонів. Імовірно, така прикмета з’явилася через те, що подіям, які відбуваються у високосний рік, приділялася величезна увага винятково через репутацію самого року.
Адже, приміром, минулого зовсім не високосного року Японію накрило цунамі, а після — і землетрус. В Австралії і Бразилії відбулися сильні повені. Та й в Україні щорічно затоплює західні регіони, а східні влітку перетворюються практично в пустелю. І не має ніякого значення — високосний це рік, чи ні.

Міф шостий: людям похилого віку і дітям — особливу увагу

Існує повір’я, що в цей рік не можна святкувати перший зубок, який виліз у малюка. Нібито інші зуби будуть поганими, так що дитина буде маятися ними все життя. Наскільки вірна ця прикмета, встановити неможливо, однак мало хто наважується перевіряти її на власній дитині.
Взагалі, в народі кажуть, що у високосний рік не потрібно навіть зачинати дитину. Тобто, якщо сім’я підходить до цієї події планомірно, то краще відкласти її до «звичайного» року. Якщо ж усе вийшло спонтанно, то в жодному разі не можна робити аборт!
На щастя, безліч пар все-таки не дуже серйозно ставляться до таких забобонів. У іншому разі кожні чотири роки суспільство очікувала б гостра демографічна криза. Психологи стверджують, що «високосні» діти нічим не гірші за звичайних, а в більшості випадків навіть успішніші, оскільки в їхній підсвідомості відкладається своєрідне тавро особливості.
Народ придумав «високосні страшилки» і для літніх людей. У цей рік нібито їм не слід відзначати свої дні народження і в жодному разі не купувати атрибути для похорону, щоб не накликати біду. Психологи ж кажуть: якщо рівень смертності у високосний рік і зростає, то якраз через подібні забобони. Адже чим старша людина, тим більше вона недовірлива, болісно ставиться до всього, що може призвести до смерті. Тому краще оточити своїх батьків чи дідусів і бабусь увагою, турботою і ласкою, убезпечивши від поганих думок.

Міф сьомий: садити город із заклинаннями

Взагалі, у всіх землеробських народів ставлення до чорнозему вельми поважне. Це й не дивно: земля не любить халатності та недбалості: не будеш правильно доглядати — урожаю не отримаєш. Однак повір’я стверджують, що у високосний рік земля особливо примхлива, тому, саджаючи навесні будь-що, потрібно примовляти: «У високосному році саджу — померти підожду». Утім, навряд чи такі заклинання допоможуть, якщо літо буде сухим або дуже дощовим. Хоча щиро сказана молитва ніколи не буде зайвою. Природно, вірити чи не вірити забобонам — справа суто індивідуальна. Проте психологи стверджують: вони збуваються лише тоді, коли людина в них дійсно вірить.