«Ми заплатимо 12. Але після жнив»

22-го березня у Малій Перещепині відбулася зустріч місцевих пайовиків із керівництвом агроформування «Аршиця».
Зустріч проходить у центрі села — у приміщенні, яке слугує чи то клубом, чи то місцем для проведення дискотеки. У залі збираються близько семидесяти чоловік — жителі Малої Перещепини та сусідніх сіл, які є пайовиками «Аршиці». Частина людей приїздять на зустріч автобусом із табличкою «Кернел». «Кернер груп» — компанія, до складу якої, власне, і входить агрофірма «Аршиця».
Люди розсідаються на лавочках та глядацьких кріслах. Наперед виходить директор ТОВ «Агрофірма Аршиця» Олександр Ніколенко. Говорить про давню співпрацю агроформування із мешканцями сільської ради. Обіцяє, що у 2012-му році «Аршиця» виплатить по 12 відсотків на паї. Потім переходить до питання, яке так чи інакше хвилює більшість присутніх у залі.
— Тут пішли розмови про те, що повинен доплачуватися коефіцієнт. Але це питання мною особисто іще не вивчене. І, чесно кажучи, я до нього поки що не готовий.
Мова, очевидно, йде про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель. Державне агентство земельних ресурсів України подає таку довідку:
«У 2012 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.96, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.95, та земель несільськогосподарського призначення та межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історики-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.01.97 підлягає індексації станом на 01.01.2012 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059, 2010 рік — 1,0, 2011 рік — 1,0.»
— Якщо збільшити на той відсоток, який пропонується, виплатити такий розмір орендної плати просто нереально, — запевняє Олександр Ніколенко присутніх. І прохає до питання коефіцієнту поки що не повертатися.
Натомість, директор агроформування говорить про реальні перспективи.
— Цього року ми заплатимо 12 відсотків. Але після жнив. Звичайно, будемо дивитися на дії наших сусідів, тобто «Елеватору «Чиста криниця». Якщо вони будуть платити більше, то я обіцяю, що і наші пайовики отримувати менше не будуть!
Після завершення виступу директора «Аршиці» із переднього ряду підіймається літній чоловік. Це колишній голова місцевого колгоспу Петро Терещенко. Налаштований він досить таки рішуче. І одразу ж починає висувати орендарю свої вимоги.
— Давайте порахуємо! З тим коефіцієнтом ціна пая — 115 тисяч гривень. Орендна плата має складати 13676 гривень. Ну, хай відкинемо налоги. Але все одно у рік треба платити 11 тисяч! Ми вам і так даримо 3 відсотки! Бо у «Чистій криниці» платять 15, а ви нас все водите за ніс!
Селяни, які до цього уважно і тихо слухали Ніколенка, тепер почали хитати головами на знак згоди. А Петро Терещенко продовжував перелік претензій.
— А чому у 2010-му році підписували чисті договори? Чому до нас не приїхав ніхто з Києва, щоб послухати простих людей?
Олександр Ніколенко вислухав усі зауваження. І відповів на деякі з них. Зокрема, пояснив, що особисто він не знає про підписання чистих угод. Про таке він, нібито, чує вперше. А от інформацію про те, що не усі договори належним чином зареєстровані, Олександр Петрович підтвердив.
— Не зареєстровані вони не з вини компанії. Просто так довго проходить усе в ДЗК. Але, сподіваюсь, за тиждень-два, місяць максимум, ці угоди будуть належним чином зареєстровані.
Далі із залу прозвучали іще кілька запитань директору агроформування. Щоправда, не усі вони були, як кажуть, за адресою.
— Чому в нас оцінка землі різна? — поцікавилась жінка з Поліг, — у кого земля родюча, в того оцінка менша, у кого неродюча — в того більша. А повинна ж бути однакова!
(«Це нереально зробити», — обмінюються думками вголос два керуючих «Аршиці», що сидять у залі. «Так, потрібно ж усю документацію переробляти»).
Олександр Ніколенко на питання відповідає, що проводити грошову оцінку землі має спеціальна державна земельна служба, а не приватна агрофірма.
— Чому в нас при розпаюванні були однакові паї — по 4,3 гектари, а потім позабирали по 30-40 сотих — нібито відкинули на польові дороги?! — поцікавилась та сама жінка. — А доріг тих жодної немає, ви ж усі розорюєте!
На це питання директор також відповів, що розмір паю визначає не орендар. На цьому, власне, зустріч була закінчена. Дві старенькі бабусі, виходячи із зали, обмінювалися враженнями щодо почутого на сходці. Одна з них, очевидно, палка прихильниця «Аршиці», доводила іншій:
— Та вони ж усе платять! І клопочуться. І помагають! Хіба ж можна шось погане їм казати?!