Фінал руденківського «Х-фактору»

Після гала-концерту «Дзвінких голосів» у Руденківській школі організаторам довелося пошкодувати лише про те, що у селі немає свого клубу. Адже актова зала школи із великим трудом умістила усіх, хто хотів подивитися на останній день співочого шоу.

У другий конкурсний день на концерт прийшли близько 180 глядачів. І вже тоді зала була переповненою. Кількість бажаючих подивитися гала-концерт перейшла за 200. Усі місця у залі були зайняті. Не вистачило і додатково поставлених стільців у проходах між рядами. Ті, кому забракло сидячих місць, мужньо відстояли весь концерт на ногах. Ніхто не розвернувся і не пішов, а значить — видовище було варте того.
Цього дня вже не було ніякого журі, ніяких оцінок, переживань і сліз. Це ж гала-концерт. А значить — багато пісень, несподіваних дуетів на сцені та позитивних емоцій у залі. Але навряд чи артисти від цього хвилювалися менше. Хоча судді і не піднімали ніяких оцінок, але кожному, безумовно, хотілося отримати позитивну оцінку від залу у вигляді вдячних оплесків.

Починається гала-концерт суперечкою ведучих. Жартівливою, звичайно. Маленька Світланка Мостова та її колега Володимир Рудич наполягають на тому, що вести концерт мають саме вони. У інших ведучих — вишуканої Катерини Давиденко та епатажної Пеппі Довгоїпанчохи — свої погляди на це. Зрештою, ведучі домовляються і концерт починається. Відкривають його конкурсантка Яна Кравченко та член журі Микола Таран. «Небеса Європи плачут дождем», — співають вони натхненно. Микола Григорович ще й ритмічно підтанцьовує. На відміну від європейських небес, глядачі у залі не плачуть, а посміхаються. І аплодують.

Наступний дует також приходиться до душі глядачам. Денис Нестеренко і кунцівський сільський голова Анатолій Підтоптаний зображають бродячих артистів. «Мы по всей земле кочуем», — співають вони, нагадуючи старшому поколінню гурт «Веселые ребята». Молодше покоління просто радісно усміхається і підтримує виступ схвальними вигуками.

На зміну першим виступам, веселим і позитивним, приходить сумна композиція у виконанні Ані Олійник та директора руденківської школи Андрія Дігтяря. Помітно, що Андрій Васильович цього разу хвилюється значно менше. І не лише гарно виконує пісню, але й майстерно грає свою роль. Зрештою, як і Аня. Співають вони пісню Марка Тішмана і Корнелії Манго «Наш танец». Пісня дуже ніжна і лірична. Слухаючи її, зал одразу затихає. Співає дует гарно. І обидва його учасники дуже реалістично передають емоції двох закоханих. Так реалістично, що на деякий час забуваєш, що перед тобою директор школи і одна з його учениць. Що сказати — артисти. Глядачам виступ надзвичайно подобається і вони влаштовують дуету овацію.

Андрій Дігтяр після свого виступу говорить кілька вдячних слів усім, хто допоміг організувати та провести цей дебютний конкурс.

— Я дуже хотів би, щоб він став районним, — говорить Андрій Васильович, — але не все залежить від мене. Та ми будемо робити усе, щоб він відбувся і наступного року. І вийшов не гіршим.

За лірикою на глядачів знову очікує драйв. Діана Дубровенко та одна з суддів — Оксана Ушакова  виконують запальну циганську пісню. При цьому найбільше розриває публіку маленький циганчук Володя, який витанцьовує на самому краю сцени. Глядачі від його танцювальних рухів просто шаленіють. І в кінці виступу кричать: «Браво! Маладєц!»

Організатори концерту дуже вдало чергують веселі та ліричні виступи. Тому одразу після гучних проявів радості зал притихає від лірики Сергія Бабенка та Володимира Варича. Сергій за час виступів взагалі став головним улюбленцем руденківської публіки. Принаймні, її дівочої частини — точно. Варич своєю гітарою додає виступу шарму та романтичності. Тому їхню композицію «Не йди» глядачі сприймають «на ура».
Наступний виступ виходить більше театральним, ніж вокальним. Андрій Дігтяр та дует Іри Деменко і Марини Рубайко у пісні розповідають глядачам історію батька, який хотів сина, а у нього народилося дві доньки. Зрештою, у історії настає веселий фінал — сценічний батько підіймає обох доньок на руках, а глядачі їм захоплено аплодують.

Дует, який виходить на сцену після цього, змушує деяких глядачів просто засумувати, а деяких — навіть витирати сльози. Конкурсантка Надія Демченко та вчитель Світлана Лях співають пісню Ірини Алегрової «Помолимся за родителей». Зал знову притихає. Глядачі сидять, слухають і думають. Кожен — про своє.
Завершують першу частину концерту одна з кращих вокалісток конкурсу Альона Кібенко та викладач вокалу Олена Мостова. Співають вони про лебедине кохання — сильне, високе і трагічне. Глядачі оцінюють оплесками і вибір пісні, і рівень співу.

У перервах між першою та другою частинами конкурсу свої вокальні таланти демонструє і маленька Світланка Мостова. Маленькій артистці аплодують за безпосередність та впевненість у собі — тримається на сцені вона краще за деяких дорослих.

У другій частині концерту глядачів запрошують на вручення премії «Дзвінкі голоси». На «червону доріжку» по черзі запрошують учасників, які знову дивують присутніх на концерті незвичайними дуетами та оригінальними номерами. Першою свій диплом отримує Яна Кравченко. За наполегливість та старанність її нагороджують відзнакою «За волю до перемоги». Диплом, який підтверджує, що у неї «Найніжніший голос», отримує Діана Дубровенко. А Надія Демченко на переконання організаторів цілком заслуговує окрему нагороду за «Артистичність». Свої уміння Надія демонструє, коли виконує разом із Анею Олійник та Альоною Кібенко пісню «Ой, говорила чиста вода».

Відкриттям конкурсу визнають юного Дениса Нестеренка. Усміхнений хлопчина із незмінним зарядом оптимізму за конкурсні дні устиг сподобатися багатьом глядачам. Дениско закріпив результат своїм виступом разом із колегами по сцені — Мариною Рубайко та Ірою Деменко.

На гала-концерті взагалі було багато виступів тріо. Олена Мостова заспівала разом із своїми вихованками Анею Олійник та Надією Демченко. Три різні голоси у поєднанні звучали незвичайно, але дуже цікаво.

Цього разу на сцені не лише співали і танцювали, але й жартували. Три учні Руденківської школи, переодягнуті у чарівних блондинок, відповідали на питання ведучих і дуже смішили всіх глядачів.
Організатори гала-концерту на численні прохання включили до програми найкращі виступи із конкурсних днів. Так Сергій Бабенко ще раз заспівав «Я ніколи нікому тебе не віддам». І глядачі ще раз насолодилися приємним тембром голосу юного виконавця, і талановитим танцювальним супроводом у виконанні Юлії Манько. Саме за цю пісню Сергій Бабенко отримав диплом «За краще виконання сучасної пісні».
Наступна композиція також уже звучала у другому конкурсному дні. І тоді отримала найвищі оцінки суддів. Аня Олійник із своїм «Романсеро» знову запалює глядачів і змушує їх енергійно плескати у долоні. У підсумку саме Аня займає третє місце на цьогорічному конкурсі «Дзвінкі голоси», за що отримує диплом і премію розміром 300 гривень. Андрій Дігтяр зауважує, що спонсори, які надали грошові кошти, не побажали себе рекламувати. Просто дали гроші на гарну справу для стимулу юних артистів.

На другому місці завершують конкурс іще маленькі, але дуже талановиті Іра Деменко та Маринка Рубайко. Начальник відділу освіти Юрій Зінченко вручає їм диплом і премію розміром 500 гривень.
— Мені приємно нагороджувати цих дівчаток, адже саме вони були моїми фаворитками на цьому конкурсі! — зізнається Юрій Миколайович.

Після цього усі дівчата-конкурсантки разом із жінками-суддями співають пісню, яку часто обирали на «фіналку» команди КВК. «Замыкая круг», вони підвели глядачів до головного моменту гала-концерту — визначення переможця. Точніше, переможниці. Адже за підсумками двох конкурсних днів у «Дзвінких голосах» перемогла Альона Кібенко. Окрім диплому їй вручили диплом і…

— Трохи не вистачає на телефон, — посміхнувся Андрій Дігтяр, — тут, у конверті, 800 гривень.

Це не остання грошова нагорода цього дня. Адже інтригою залишається — хто саме стане володарем призу глядацьких симпатій. Нагадаємо, що протягом двох конкурсних днів глядачі голосували, вкидаючи квитки з ім’ям улюбленого виконавця до спеціальної скриньки. За результатами підрахунків улюбленцем глядачів стає Сергій Бабенко, який отримує коробочку зі своїм виграшем — грошима, зібраними від продажу квитків.

Закінчується концерт спільною піснею, яку виконують усі учасники конкурсу. Глядачі встають зі своїх місць і оплесками дякують за дві години подарованого шоу. І нехай у маленькому залі було тісно і трохи спекотно, натомість за три дні конкурсу глядачі та учасники встигли добре подружитися. Так, що вже довго не проживуть окремо. Тому, не слід сумніватися, що наступного року обов’язково буде наступна зустріч. Буде новий конкурс, нові відкриття, нові пісні.

Під оплески глядачів учасники йдуть зі сцени. Напевно, зараз вони самі не усвідомлюють, наскільки видовищне та масштабне шоу їм удалося провести у звичайній школі звичайного села Руденківка. Конкурс такого рівня для мешканців села — те саме, що «Х-фактор» по телебаченню. Тільки співають тут не малознайомі співаки, а свої — діти, онуки, родичі та знайомі.

Безумовно, головна заслуга у тому, що шоу відбулося, належить викладачу вокалу Олені Мостовій та директору школи Андрію Дігтярю. Олена Вікторівна буквально пропустила через себе усі конкурсні дні — кожну пісню, кожен виступ. Андрій Васильович підтримав усі її ідеї, дав «Дзвінким голосам» зелене світло і зробив усе, щоб конкурс пройшов на високому рівні.

Яким буде цей конкурс наступного року — напевно, теж залежатиме від них обох. Але у тому, що він буде, сумніватися вже не доводиться. Після того, як Руденківка побачила таке шоу, вона вимагатиме продовження. «Дзвінкі голоси-2» — чекайте наступного року!

Подобається    0