Щастя без горілки

Щастя без горілки

Доброго дня, редакція газети «Ехо»! Пропоную Вашій увазі свою статтю «Щастя без горілки». На її написання мене надихнула робота В. Паршевлюка, надрукована в позаминулому випуску газети, а також власні враження від тренінгу для жінок психолога Павла Ракова, де неодноразово згадувалась тема чоловічого алкоголізму. Близько двох місяців тому ви друкували мою статтю «І знову про собак». Сподіваюся, що матеріал «Щастя без горілки» сподобається і редакційному колективу, і вашим численним читачам. З найкращими побажаннями, Наталія Романко

Перечитуючи статтю «10 причин відмовитися від алкоголю» (№ 31 (469) від 03.08.2012), спіймала себе на думці, що в ній бракує по-справжньому переконливих аргументів проти вживання алкоголю. Стаття цікава і обґрунтована, легко читається, але… навряд чи хтось після її прочитання кине пити. Усі негативні наслідки пияцтва людям відомі, але що й казати, алкоголь — найдоступніший спосіб розслабитись, підняти настрій, а чоловікам — відчути свою мужність та силу. Тож і відповідь на питання «Як відмовитися від алкоголю?» слід шукати в задоволенні цих людських потреб — як веселитися і розслаблятися на тверезу голову.

П’ять років тому, коли народилася наша перша дитина, ми з чоловіком одразу вирішили, що у нашому домі алкогольним напоям не місце! Адже поведінку батьків та їхній спосіб життя дитина змалку вважає за взірець і з великою долею ймовірності перенесе звичаї батьківського дому на своє доросле життя. Отже, щирого бажання здорового та щасливого життя своїм дітям для люблячих і свідомих батьків уже достатньо, щоб не вживати алкоголь, принаймні — у присутності своїх дітей.

Натомість для хорошого настрою за столом організовуйте різні конкурси, вікторини та ігри, яких безліч можна знайти в Інтернеті та тематичних виданнях. Година часу і трохи фантазії — і ваші гості за столом розкуті, веселі та дотепні без спиртних напоїв!

Тепер ближче до потреб чоловіків, оскільки саме вони є основними споживачами алкоголю. Читаємо десяту причину за версією Володимира Паршевлюка: «… через нездатність п’яного чоловіка брати відповідальність за сім’ю, чоловічу роль доводиться брати на себе жінці. Як наслідок, чоловік перестає бути чоловіком, а жінка не може почуватися щасливою у непритаманній їй ролі». Усе це правда, але… навпаки! Так-так, спочатку жінка бере на себе роль чоловіка, і вже потім чоловік, щоб хоч якось зняти напруження у сімейних стосунках, починає випивати.

Нещодавно мені пощастило бути присутньою на тренінгу скандально відомого московського психолога і бізнесмена Павла Ракова. Назва тренінгу досить красномовна: «Насправді я розумна, та живу, як дурна». Аудиторія здебільшого відповідна — жінки за тридцять, у яких невлаштоване особисте життя. Три дні Раков доводив присутнім жінкам: якщо ви чекаєте від чоловіка чоловічих вчинків — подарунків, компліментів, прийняття важливих рішень та усвідомлення відповідальності за них, хорошого заробітку, вірності та любові — насамперед залишайтесь справжніми жінками! Для цього необхідно завжди, якою б стомленою ви не були, мати доглянутий вигляд. З роботи чоловіка зустрічати з радістю та ніжністю. Довіряти своєму коханому і приймати його рішення навіть тоді, коли ви впевнені, що він не правий. Щиро радіти його кожному, навіть незначному, подарункові. Не дозволяти чоловікові «плакатися у жилетку» — для нього ви насамперед жінка, а не «мамочка». Нехай проблеми, а тим паче сльози, асоціюються у вашого чоловіка з його батьками чи друзями (чи кому ще він любить жалітися), але не з вами. Для підтримки чоловіка цілком достатньо фрази: «Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою». Не беріть на себе чоловічі обов’язки — ви, звичайно, можете поміняти лампочку, забити цвях чи пересунути ліжко в інший куток кімнати, але вчасно зупиніться: це чоловіча робота, і виконувати її повинен лише чоловік (зрозуміло, не під вашу «команду», а після неявного, по-жіночому хитрого натяку).

За статистикою, близько 90 % жінок після одруження втрачають свою жіночність, морально придушують своїх чоловіків — як каже Раков, «вішають на себе залізні яйця». Як наслідок, чоловіки все менше проявляють мужність, втрачають впевненість у собі, починають випивати та шукати визнання своїх чоловічих якостей за межами сім’ї. Цю невеселу картину може зупинити і кардинально змінити кожна мудра жінка. Вираз про те, що чоловік — голова, а жінка — шия, не лише звичний тост на кожному весіллі. Це дійсно життєва мудрість, що пройшла крізь сторіччя!

…Повертаючись з тренінгу, з особливою зацікавленістю спостерігаю за сімейними парами. У мій автобус сідає жіночка, на вигляд  — 35-ти років, повнувата (м’яко кажучи), засмальцьоване волосся. Їі чоловік не поспішає за дружиною та дочкою і довго курить біля автобуса. Обличчя кожної людини виражає почуття, які найчастіше відчуває ця людина. На обличчі цього чоловіка я бачу стомленість, «загнаність» і певний страх перед своєю дружиною. Напевно, увечері йому захочеться випити 100 грамів, адже всі знають, що «не буває негарних жінок, буває мало горілки». А цей чоловік, як і всі інші, хоче відчувати себе мужчиною на 100 %, а значить, хоче бачити поруч не «задрипанку», а красуню, тому горілка стає для нього справжнім порятунком. Усе було б інакше, якби дружина зранку вимила голову, не гиркала б на чоловіка за кожну дрібницю, а в автобусі ніжно прошепотіла коханому на вухо, як їй не терпиться поскоріше приїхати додому… Думкам про горілку просто не залишилося б місця!

Вірність, визнання та секс — ось те, на думку Ракова та його вдячних клієнтів, що кожен чоловік бажає отримати від своєї дружини. Дайте своєму чоловікові ці три речі в повному обсязі — і він ніколи не проміняє вас на іншу жінку чи на пляшку горілки.


Автор: Наталія Романко
7 вересня 2012, 11:56 | Полтавщина | Суспільство



1. Любов / 9 вересня 2012, 11:56 Цитувати
Доброго дня Наталю. Я пам’ятаю Вашу попередню статтю. Вона була досить потужною. Ще тоді я зробила для себе висновок, що Ви розумна людина. Вважаю, що дискутувати варто лише з тими хто в змозі аналізувати почуте і дослухатися до інших думок. Ми не знайомі, але чомусь вважаю, що ви адекватно сприймете написане нижче.
Отже, цитую деякі речення з вашої публікації.

«Довіряти своєму коханому і приймати його рішення навіть тоді, коли ви впевнені, що він не правий»
- Кохана, я сьогодні не прийду ночувати до дому. Ми вип’ємо пивка з друзями у клубі... Прийду завтра, або… післязавтра.
- Звичайно коханий!



«Не дозволяти чоловікові «плакатися у жилетку» — для нього ви насамперед жінка, а не «мамочка». Нехай проблеми, а тим паче сльози, асоціюються у вашого чоловіка з його батьками чи друзями (чи кому ще він любить жалітися), але не з вами. Для підтримки чоловіка цілком достатньо фрази: «Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою».
- Кохана, мені дуже потрібна твоя допомога! В мене серйозні проблеми на роботі, я хочу з тобою поговорити!
- Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою.
- Але ж кохана, в мене дуже поганий настрій. Мені дуже хочеться з тобою поговорити!
- Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою.
- Та що ти за людина така черства? Невже тобі важко просто вислухати мене?
- Я впевнена, що ти справишся з цією проблемою.
(сподіваюся бідолага не покінчить життя самогубством, а лише піде з друзями ПИВКА випити та обговорити те, що не захотіла вислухати дружина.)
2. Любов / 9 вересня 2012, 11:57 Цитувати
«Не беріть на себе чоловічі обов’язки — ви, звичайно, можете поміняти лампочку, забити цвях чи пересунути ліжко в інший куток кімнати, але вчасно зупиніться: це чоловіча робота, і виконувати її повинен лише чоловік (зрозуміло, не під вашу «команду», а після неявного, по-жіночому хитрого натяку).»

- Коханий у нас ручка відпала від шафи… два роки тому. Пам’ятаєш, я згадувала про це разів двісті? Там її просто прикрутити треба. Я не можу тебе попросити її прикрутити, бо це буде виглядати, ніби я «командую» і сама не можу прикрутити, бо кажуть, що через це ти станеш алкоголіком. (!!!!????)


«За статистикою, близько 90 % жінок після одруження втрачають свою жіночність, морально придушують своїх чоловіків — як каже Раков, «вішають на себе залізні яйця»
А тепер про «статистику» товариша Ракова. Що за така достовірна статистика? Може він репрезентативне опитування проводив?
Довідка:
ПАВЕЛ РАКОВ
Родился 17 июня 1970.
Образование среднее. Водитель.
С 1992 года предприниматель.
С 1998 года в сетевом маркетинге, стартовал с минуса.
Сегодня финансово, независимый человек. Широко известный лидер MLM индустрии в СНГ. Посилання на komandanoni.ru
3. Любов / 9 вересня 2012, 11:57 Цитувати
«На обличчі цього чоловіка я бачу стомленість, «загнаність» і певний страх перед своєю дружиною. Напевно, увечері йому захочеться випити 100 грамів, адже всі знають, що «не буває негарних жінок, буває мало горілки».
А Ви б запитали цього чоловіка: чому він такий стомлений? А чи не тому, що відпрацював кілька годин на тяжкій роботі? Або може тому, що вони з дружиною всю ніч не спали, бо сиділи в лікарні з хворою бабусею. І не те що голову не мили, а навіть поїсти не мали сил. Не варто обговорювати людей грунтуючись лише на припущеннях.

А тепер коротко моя думка. Якщо жінка поводитиме себе лише як розмальована лялька, що лише натякатиме та хитруватиме; з якою не можна ні порадитися, ні пожалітися їй - тоді точно можна спитися. Лише взаємна підтримка, дружба і чесність зробить сім’ю міцною. Не варто слухати всяких бізнесменів типу Ракова. А відносно алкоголізму… є мільйони причин, щоб стати алкоголіком і єдина, щоб не стати: це любов до своїх близьких.
4. водій / 9 вересня 2012, 14:26 Цитувати
Кожного ранку після того як ви умилися, почистили зуби і все таке, натиріть під носом цибулею, і не витрайте поки запах сам не вивітреться. Є велика ймовірність що приблизно чрез місяця три, запах горілки почне вам воняти а не пахнути, її смак також стане вкрай неприємним. Відповідно кайф від її вживання буде не актуальним.

Це не чарівна паличка, це допомога коли алкаш розуміє що він загублена людина, його це в якійсь мірі лякає, і треба щось робити. Якщо такої позиції немає, ні алени кари ні паршевлюки, ні цибуля з медом вам не допоможуть.
5. Ярослав Гузченко / 9 вересня 2012, 18:01 Цитувати
А без цибулі ж горілка така смачна та пахуча!
6. водій / 9 вересня 2012, 20:20 Цитувати
Пригадалась мені розмова на цю тему, із більш менш компетентною у цій справі людиною. Думка котру мені висловили мені показалася доволі цікавою. Вобщем причини потягу до горілки умовно розділяються на два вида - болячка, і складова суті алкоголіка (от оця друга версія для мене і була відкриттям). Болячка це тоді, коли людина по суті не алкаш, але так чи інакше прилипла до чарки, у більшій чи меншій степені. Наприклад, чоловік трудяга, щовечора після дня трудового, із чистою совістю, на вечерю прийме 100 грам на грудь, подиветься по теліку новини, та і задере ноги на бильце. Так продовжується рік за роком, і стало настільки звичним, як щоранку почистити зуби, а бутильок другий горілочки, завжди готується у погреб із такою самою необхідністью як і остальні консервації. Скажіть, він алкаш? По нашим міркам ні.. Адже все нормально, скажете ви, тому що це нікому не шкодить, і головне у норму. Але якщо цього чоловіка, після декількох років, враз позбавити такого "відпочинку", йому стане геть погано. Згодні зі мною? А чому - тому що цей вид алкоголізму, насправді уже захворювання. Просто у легкій формі. Настільки легкій, що ми не придаємо цьому значення. У таких випадках ситуація поправима. Інша справа, коли алкоголізм являється складовою пияки, його суттю, складовою його характеру, поглядів на життя, і т.д.. Виявляється що є і такий вид пияцтва, у разі котрого ніхто і нічого не вдіє. Бо намагатися виправити таку ситуацію, всерівно що перевиховати людину коли їй уже не один десяток років, поміняти її погляди, життеві позиції.

Ярославе Гузченко а давай згадаємо ще один причудливий але по факту дієвий метод нароного лікування. Правда не від алкологізму а від жовтухи. Це той випадок як їдуть до циганки, просять щоб та вискубла у себе вошу, котру підкидають хворому у їжу. Чому до циганки, тому що воша повинна бути обовязково із людини, і тому лише у циган біль менш можна таку роздобути. Ну а стосовно цибулі, то може людина не хоче світитися, тому я не маю права вказати того хто це на собі випробував, власне від кого за це і дізнався. А ось його тут ще хтось знає. Все таки це діло чуть чуть інтимне, погодьмося.
7. Ярослав Гузченко / 9 вересня 2012, 22:37 Цитувати
Та я ж і не сперечаюся з тим, що такий метод може бути дієвим. І те хто це випробував на собі, мене теж мало цікавить. Я просто схильний вважати, що всі ті люди, котрі вживають горілку, навряд чи вважають її смачною та ароматною.
8. водій / 10 вересня 2012, 11:12 Цитувати
Я просто схильний вважати, що всі ті люди, котрі вживають горілку, навряд чи вважають її смачною та ароматною.
Згоден, що смак горілки не пиріжок, і не вареник, і вже точно не шашлик. Але усі ці смакощі куди приємніші як їжа, якщо попередньо опрокинути "сотку". Ось що мається на увазі коли ми говоримо "смачна горілочка" - до речі популярна фраза!

Мені зараз ось що подумалося. Ми не звертаємо уваги на те, що горілчані напої, взагалі то, мають на людину два! вплива. Перший вплив, це власне як смакова добавка, і друге.... це психотропна дія. І це сходиться з тією думкою котру мені висловили, про котру я згадував вище. Якщо це так, тоді стає ясно чим відрізняються перші алкоголіки від других. Ті хто живе з алкоголем у легкій фомі (мужик трудяга роботяга), приймають горілку як смакову добавку. Ті ж хто не може уявити себе тверезим як такого (другий вид алкашів для котрих горілка частина лічності), приймають її як психотропний препарат, наркотик.

Та обидва ці впливи специфічні тим, що у тій чи іншій мірі, таки викликають залежність. Навіть як смакова добавка - адже якщо другий роботяга так само завжди буде запивати вечерю чаєм (замість горілки), то у любий момент зможе безболісно від нього відмовитись, на відміну від того що полюбляє випити "сто грам".
9. KING / 10 вересня 2012, 20:32 Цитувати
8. водій пише:
«то у любий момент зможе безболісно від нього відмовитись, на відміну від того що полюбляє випити "сто грам". »

Помиляєтеся. Справа звички. Знаю людину яка намагається "зав’язати" із кавою, бо ж п’є її відрами кожного дня. Успіхи даються, але важко.
Просто звичка
10. водій / 10 вересня 2012, 20:51 Цитувати
KING ну звичка ясно що діло велике. Тіки між звичкою і потребою, як би... є різниця, і ми розуміємо у чому вона )) От я за неї.
11. водій / 10 вересня 2012, 20:56 Цитувати
А до речі, кава, рівно як і чефір, можуть також спровокувати до себе реальну залежність. Підкреслюю - залежність, а не звичку. Основа тієї залежності у впливі на кровяний тиск.


Так шо хрін його зна, від чого твій знайомий присів на кофе, і чи справді він кофе п*є ))

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.