Десять інвалідних візків для Ліщинівського будинку-інтернату

З метою створення сприятливих умов для соціальної інтеграції людей з інвалідністю та покращення їх соціального захисту Урядом схвалено постанову, яка регламентує умови забезпечення окремих категорій населення засобами реабілітації та пересування.

Вони виготовлені за індивідуальним замовленням, а послуги з їх ремонту надаються шляхом безготівкового перерахунку коштів підприємствам, які виконали зазначені заявки і відповідають кваліфікаційним вимогам. Уперше, для забезпечення візками людей з інвалідністю в державному бюджеті враховані необхідні видатки на стовідсоткове фінансування. Раніше, люди з інвалідністю не мали права самостійно обирати собі візок та його виробника, оскільки їх закуповували відповідно до тендерних процедур. І не завжди, в результату тендеру, людина отримувала візок, який їй підходить.

За словами начальника управління праці та соціального захисту населення Зої Петренко, новий механізм надає право особі самій обирати виріб та підприємство для отримання технічного засобу реабілітації. Облік дітей-інвалідів та інших осіб, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації веде управління праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання людей.

Для того, аби безкоштовно отримати візок громадянину з інвалідністю чи законному представнику дитини-інваліда спочатку необхідно звернутися з заявою до управління праці та додати до заяви паспорт або свідоцтво про народження, висновок МСЕК про встановлення інвалідності для інвалідів (для дітей-інвалідів — висновок ЛКК). У разі, коли особа вперше звертається до місцевих органів праці та соціального захисту населення або змінюється група і причина інвалідності надається індивідуальна програма реабілітації або висновок ЛКК, які містять показання для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, а також копія ідентифікайного номеру.

На сьогодні Кобеляцький район отримав 23 інвалідних візки. У тому числі 10 — для мешканців Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату, що становить 50 відсотків від загальної кількості потребуючих.