«Я вчу дітей захищатись, а не нападати»

На базі Кобеляцької загальноосвітньої школи № 2 працює гурток з героїко-патріотичного виховання. Діти вивчають історію рідного краю та проходять військову підготовку.

Проводить заняття Володимир Пономаренко. У середу ми зустрілися з ним, аби на власні очі побачити, як відбуваються тренування.

За освітою Володимир — учитель історії та правознавства. Та зараз працює вчителем допризовної підготовки у Кобеляцькій загальноосвітній школі № 2. На думку педагога, сьогодні досить забутою є тема героїко-патріотичного виховання молоді. Досить часто йому доводиться чути про те, що наша молодь росте неконтрольованою і виховується лише завдяки телевізору та інтернету. Та Володимир стверджує, що це не правда.

— Це стереотипи, і я їх намагаюсь змінити, — каже він.

Для занять педагог відібрав дітей, яких переповнює енергія. Володимир, займаючись з такими дітьми, намагається направити її в правильне русло.

— Найперше, що я поставив за мету — зробити дисциплінованих людей. Адже все починається саме з дисципліни.

Заняття розпочались з вересня цього року. Відвідують їх діти з шостого до одинадцятого класу. Звісно, усі вони поділені на підгрупи.

На думку Володимира, значну роль у вихованні молодших дітей відіграють старші школярі, які займаються з ними. У групі працює принцип: один за всіх, і всі — за одного. І педагог впевнений, що старші ображати і кривдити молодших не будуть.

— Моєю метою є не лише фізична підготовка дітей, а й підняття їхнього героїко-патріотичного духу. Знаєте, мене дуже засмутило, коли на 9 Травня від одного школяра я почув такі слова: «Краще б Німеччина нас завоювала. Зараз жили б в Європі». Мене ці слова дуже засмутили. Адже діти не до кінця розуміють, якою ціною завойована велика Перемога нашими дідами та прадідами. На мою думку, рівень патріотизму в нашій державі зараз на рівні 40 відсотків. На заняттях ми вивчаємо історію нашої держави та краю. Діти вже знають наших героїв-земляків. Без минулого — немає майбутнього, — стверджує Володимир.

За словами педагога, деякі батьки особисто звертаються до нього, аби він взяв їхнє чадо на виховання. Дехто з дітей, для прикладу, цілими днями сидить перед телевізором, або грає в ігри в інтернеті. Зараз, відвідуючи гурток, діти грають вже по-справжньому, а не віртуально.

Заняття поділяються на практичний і теоретичний курс.

Спортивні тренування включають у себе воєнізований крос, рукопашний бій і багато чого іншого. Нещодавно діти на чолі з викладачем бігли дистанцію від «Шарівки» до «Тирси».

— Думаю, після цього вони зрозуміли, що пити і палити шкідливо для здоров’я. Ніхто з моїх вихованців шкідливих звичок не має і, сподіваюсь, ніколи не матиме, — каже педагог.

Що стосується рукопашного бою, то Володимир нам розповів, що діти, перш за все, вчаться захищатись, а не нападати.

— Один із моїх знайомих зауважив, мовляв, я виховую звірів, навчаючи дітей битись. Та я заперечив йому. Адже я виховую людей, які можуть спокійно пройтись по місту, не боячись, що хтось може їх образити чи напасти. Дитина зможе постояти за себе і своїх друзів.

Також у заняття входять прийоми стройової, вогневої і тактичної підготовки. Стройова підготовка, за словами викладача, виховує осанку. Цього року, за рахунок спонсорів, школі подарували пневматичну гвинтівку, завдяки чому поновлені навчання зі стрільби.

Окрім спортивних та теоретичних занять діти займаються громадською діяльністю. За словами Володимира, зовсім скоро він зі своїми вихованцями планує провести «Акцію милосердя». Насамперед, вони хочуть допомогти людям, які цього потребують. За словами вчителя, діти цю пропозицію підтримали на «ура».

— Я навіть не розраховував, що учні з таким ентузіазмом сприймуть мій задум, — каже Володимир. — Незабаром також плануємо провести акцію «Чисті джерела». Хочемо почистити джерела, які йдуть по річці Кобелячок. Раніше з них можна було пити воду, а сьогодні там залишились брудні калюжі. Весною, для прикладу, будемо саджати дерева. Нам гроші не потрібні. Ми працюватимемо на ентузіазмі для себе і свого майбутнього.

Коли розмова з Володимиром Пономаренком підійшла до кінця, ми вийшли надвір, де якраз діти розминалися перед заняттям. Ми попрохали їх поділилися своїми враженнями.

14-річний Владислав Тітаренко, який погодився на розмову першим, розповів, що відвідує гурток не лише заради фізичної підготовки, а й заради знань.

— Ми вивчаємо історію Кобеляччини. Також тренуємось фізично. Я тут загартовую свій характер і волю, — стверджує хлопець.

А 15-річний Андрій Безхлібний розповів, що заняття покращили стан його фізичної підготовки.

— Коли я тільки прийшов сюди, я був «нулем», — каже Андрій, — я не міг ні підтягнутись, ні віджатись. То зараз у мене це досить добре виходить. До речі, тут мені розповіли багато чого нового.

Окрім хлопців, на тренування прийшла і одна дівчина-одинадцятикласниця, яка представилась Вікою Пастуховою. За словами Віки, вона хоче навчитися оборонятися і загартувати свій характер.

Загалом, заняття відбуваються на безкоштовній основі тричі на тиждень на території школи. З учнями старших класів Володимир Пономаренко займається у вихідні дні (у зручний для них час) за територією навчального закладу.

Та найголовніше — педагог бачить результати своєї роботи. За його словами, діти змінилися в кращу сторону, стали більш спортивними, ерудованими та дисциплінованими.

Подобається    0