Як святкувати Різдво?
От і наступили свята. Скоро одне з найбільших свят християн — Різдво Христове. Католицьке Різдво вже відсвяткували, а от люди, які живуть за сучасним Григоріанським календарем, святкують це свято 7 січня. Святкує Різдво Христове цього дня і Україна.
Свято Різдва — найкрасивіше зимове свято. Воно приходить до людей морозної ночі, у сяйві свічок та в світлі зірок. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.
Яка ж історія цього свята?
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєма прийшли, виконуючи наказ правителя Августа (з’явитися всьому населенню на перепис). Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті. На небі засяяла Вифлеємська зірка, орієнтуючись на неї, до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли три мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і смирно. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.
Пославши свого Сина на землю, Бог-Отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми.
Які особливості святкування Різдва?
Різдво — одне з найголовніших свят у році. Символом вічного світу, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою — у пам’ять про Віфлеємську зірку. Гілки прикрашені різнобарвними кулями, золотою мішурою, фігурками співаючих ангелів, пастухів із маленькими баранчиками, розсічені свічами та ліхтариками. Щоб помножити радість свята, близькі люди кладуть під ялинку подарунки один одному, а для дітей вішають на гілки всілякі солодощі.
Щодо колядування, то колядують в Україні в різних місцях не в один і той же день. Де колядують вже на Святий Вечір, де — у перший день Різдва, а де — ранком другого дня свят. Здавна колядували діти, дорослі парубки та дівчата. Малі хлоп’ята співали під вікнами у сусідів. Старші діти, яким вже виповнилося років по дванадцять, обходили майже ціле село. Вони підходили до хати, ставали під вікнами та гукали всі разом, щоб господарі благословили їх на колядування. Коли дозвіл одержували, починали співати колядку, призначену особисто господарю або господині. Після закінчення співу, господарі виносили дітям дещо з солодощів або ж по копійці.
Колядувати ходили окремо дорослі хлопці, окремо — дівчата. Дівчата ходили колядувати ввечері, тому мали при собі ліхтар у формі місяця або зірки. Його прив’язували до великого ціпка та тримали високо над головою, щоб здалеку було видно дівочу ватагу. Дівчата звичайно в хату не заходили, а співали на дворі під вікнами. Їх наділяли цукерками, горіхами, солодощами та грошима.
Свято Різдва відзначається християнами, насамперед, справами добродійності. У цей день щедро роздавали милостиню. У кожнім будинку на колядників чекали частування чи гроші. Не прийняти їх вважалося великим гріхом. Заможні люди вважали своїм обов’язком дати милостиню жебракам, хворим, удовам і сиротам. Для дітей улаштовувалися різдвяні ялинки, вистави, свята з роздачею подарунків.
Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.
Особливою традицією в надвечір’я Різдва є Свята Вечеря, до якої обов’зково входять 12 пісних страв.
Особливості святвечірнього столу
Кутя — окраса столу. На Львівщині кутю готують густою, із пшениці, маку, родзинок, грецьких горіхів та засолоджують медом. На Харківщині готують кутю з рису, решта інгредієнтів — ті ж. На Закарпатті ще також готують рідку кутю: відвар з пшениці змішується з узваром, додається вода, в якій запарювався мак, мед, мелені горіхи та мелений мак.
Поряд з кутею на столі є плетенка — булка, сплетена косою, посипана маком. Їдять її по закінченню Різдвяних свят.
Запивають страви узваром (компотом із сушених фруктів).
Першою стравою на Львівщині є борщ з вушками, а на Закарпатті — грибова юшка з квасолею.
Потім господиня подає голубці , які начинені тертою картоплею, политі грибовою підливкою. Наступною стравою є вареники: з квашеною капустою, картоплею та грибами, з маком чи вишнями. Дехто у кілька вареників заліплює по копійці. Хто знайде копійку, той буде у наступному році багатим та щасливим.
Опісля всі смакують тушеною квашеною капустою. Також обов’язковою на столі є риба (смажена у клярі або запечена з овочами).
Далі вже йдуть закуски. Салат усюди зустрічається різний. І наостанок, хто ще може їсти, той смакує пампушки. Їх часто начиняють вишнями чи маком.
Вечеряти родина сідає, коли на небі сходить перша зірка. Вечеря починається з молитви, а першу ложку куті смакує господар дому.
Страви символізують 12 апостолів. В Україні є така традиція, що перед Святою вечерею всі родичі збираються разом. Бажано не запізнюватися до вечері, аби не запізнюватися цілий рік. Потім усі моляться і просять у Бога ласки і добра.
Першою стравою, яку вживають люди за Святою вечерею, є кутя. Потім уже їдять інші. Треба пам’ятати, що на Святій Вечері треба їсти ложками, бо у домі має бути мир і злагода та не має бути ніяких загострень стосунків, які символізує виделка.
Поївши, зі столу страви не забирають. Існує думка, що після вечері, коли всі заснуть, приходять мертві душі. Вони також хочуть повечеряти.
З Різдва до Водохрещі продовжуються веселі зимові святки — святі дні. Вони наповнялися всілякими розвагами. Кульмінацією святок була зустріч Старого Нового року.
Приклади колядок та щедрівок
* * *
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вітаю!
На Новий рік, на ново щастя
вродити пшеничка,
Горох, чечевички!
На полі — копицями,
На столі — пирогами!
З Новим роком,
З новим щастям, господар, господиня!
* * *
Прийшла коляда
Напередодні Різдва,
Дайте корівку,
Масляну голівку.
А дай Бог тому,
Хто в цьому будинку.
Йому жито густа,
Жито ужіміста.
Йому з колосу осьміна,
Із зерна йому хлібина,
З полузерна пиріг.
Наділив би вас Господь
І життям, і буттям,
І багатством.
І створи вам, Господи,
Ще краще того!
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Добрий вечір тобі, пане господарю
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Василя Святого, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Свята Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Нова радість стала
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого повився.
Ангели співають, славу возвіщають,
Як на небі, так і на землі мир провозглашають.
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Мелодійно і предивно Бога вихваляє.
І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного смиренно благаймо:
— Просимо Тя, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.
Даруй господарю, його господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні.
Дай нам мирно жити, Тобі угодити
І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити.
Додати коментар