Про хороше і трішки про політику

Зараз Ви вже, можливо, читаєте «ЕХО» під номером один. Цей випуск газети, по теорії, повинен був вийти у світ одразу після Нового року. Але через численні вихідні, якими українців вчергове «побалувала» рідна держава, він ризикував потрапити до читача десь після Різдва. Тому ледве закінчивши останній номер 2009‑го, ми зробили нехай і скорочений, але перший випуск 2010‑го року. Логічно було б в цьому номері обмежитися простим поздоровленням із Новим роком, замість звичної редакційної. Але місце в газеті є, час — теж, і редакційна таки вийде у світ. Але про що писати? Не про те ж, що народні депутати в чергове проволинили свою сесію і поїхали працювати в округи, читай — в Скандинавію, Австрію чи на Майамі. А тут ще й засновник «ЕХО» бурчить — давай менше політики. Менше то й менше. Хоча її в нашій газеті й так небагато. Ідею для редакційної несподівано підказали колеги з інших видань. І співробітники «Газети по-українськи» і «Комсомольської правди» не змовляючись зателефонували і попрохали дати якийсь людський матеріал. «Набридла та політика, набридла та «чорнуха», всі ті вибухи, негоди, автокатастрофи», — сказала Олеся із «Комсомолки». Дали їм матеріал про Володимира Семеніченка, пенсіонера із Кобеляк котрий розводить папуг і акваріумних рибок. Взяли і подякували. Бо матеріал дійсно людський. Він про звичайну людину з її звичайним життям і не таким вже й екзотичним захопленням. Але ж захопленням! Виявляється, можна думати не лише про політику та гроші, захоплюватись не лише наркотиками і алкоголем. І скільки їх таких, нібито зовсім простих, але незвичайних людей! Вони поряд, ми про них просто не знаємо. І вони набагато цікавіші та неординарніші, аніж ті, яких показують по телевізору. От наприклад в селі Колісники, що за Озерами, живе і працює фермер на прізвище Ющенко. Людина фантастично розумна і прогресивна. І дуже скромна. Вже з десяток разів просив його дати можливість написати про нього статтю. Навіть заголовок придумав: «Як Ющенко в Колісниках чумизу вирощував». Впевнений, ще з десяток газет статтю лише заради одного заголовка попросили б. Але не хоче чоловік. Каже: «Я не публічна особа». А кобеляцький підприємець Юрій Срібний! Він сам у збереження довкілля стільки вклав, скільки всі районні та державні екологічні служби за десяток років не зможуть. І скільки їх таких, цікавих людей! Шановні читачі, повідомляйте нам про них. Або й самі пишіть. Газета ж повинна бути людською. А то недавно син запитав: «Тату, про що пишеш?» — Та про двері, одна партія вставила. — Знайшов про що писати. Чи й не новина. І як йому доведеш, що телефонували і просили. І трішки про політику. Частенько доводиться чути, особливо від фанатичних прихильників того чи іншого кандидата в Президенти таке: «От ти голосуватимеш проти всіх кандидатів. А що це дасть?» Як що? Це абсолютно легальна, конституційна форма протесту. Вони повинні знати, що їх не люблять, не поважають і не хочуть. Адже голосуючи «за» когось я повідомляю «їм», що задоволений станом речей в країні, задоволений тим, як вони керують. Якщо ж незадоволених виявиться 50 % +1, ото вже буде всенародний протест! То буде сигнал для Європи, для всього світу про те, що українці не задоволені своєю владою. Так, у всьому світі при такому результаті виборів призначаються повторні, в яких, «вони» вже не мають права брати участь. У нас же «вони» передбачили такий результат. І знову матимуть право йти на вибори. І тут би їм ще разок 50 %+1. Отоді вже навіть «вони» задумаються і робитимуть висновки. Все. Більше про політику ні слова. Від імені всього редакційного колективу «ЕХО» поздоровляю Вас, шановні читачі Кобеляцького, Новосанжарського, Козельщинського районів із Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай у Вас буде здоров’я, досить хліба на столах і надмір дитячого сміху в оселях. Хоча «надміру» в таких випадках не буває. Щасти Вам. Із святом!

Подобається    0