Віталій Кас’яненко у американському Техасі став віце-чемпіоном світу

Новосанжарець у сумі набрав 645 кілограмів, що стало новим рекордом України. Поступився наш спортсмен лише росіянинові Іллі Мішину, який підняв таку ж саму вагу, але був… на 500 грамів легшим.

Утім, у Нових Санжарах Віталія Кас’яненка все одно вітають як справжнього чемпіона. На його честь у малому залі засідань райдержадміністрації збирають усіх причетних і непричетних до спорту. Коли до зали заходить Віталій у супроводі свого першого тренера Юрія Стрюка, усі довго аплодують. На грудях спортсмена — кілька великих медалей, завойованих у далеких Сполучених Штатах.

— Ви розумієте, що усі його досягнення — це наполегливість та сила волі? — звертається до присутніх голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс. — Уявляєте, який суворий режим? Випити не може, закусити не може, розслабитися — теж!

На прохання перших осіб району Віталій Кас’яненко вкотре розповідає історію свого спортивного життя:

— Вісім років тому мене, маленького і кругленького, привів у секцію пауерліфтингу брат. Хотів трохи підкачатись, бути схожим на мужика. На наступний рік поїхав на перші змагання. І одразу зайняв призове місце!

— Я його просто стримував, — сміючись, пояснює тренер Віталія у Новосанжарській ДЮСШ Юрій Стрюк. — Коли прийшов час, він на Україні брав усі перші місця. Тому у Київ їхав уже готовим майстром.

Дійсно, вже на перших змаганнях із новими тренерами Віталій захистив звання майстра спорту. Хоча такий же результат він показував раніше і під керівництвом Юрія Стрюка.

Чемпіонат світу у Сполучених Штатах був другим для Віталія. Два роки тому він літав до Канади. Тоді районна влада допомогла юному спортсмену знайти кошти, необхідні для поїздки. І хоч перший чемпіонат не приніс Віталію нагород, користь від нього була неабияка.

— Тоді я їхав на чемпіонат не по місце, а, скоріше, подивитись на рівень спортсменів з інших країн, дізнатись щось нове. Цього разу усе було по-іншому.

Віталій летів до Техасу у складі збірної України. Говорить, що на результат виступу вплинув і виснажливий переліт, і зміна часового поясу. До того ж перед самими змаганнями спортсмену, аби потрапити у «свою» категорію, довелося скинути більше двох кілограмів — до потрібних 66-ти. Проте навіть у таких умовах Віталій Кас’яненко показав відмінні результати: у становій тязі — 252,5 кілограмів, у присяді — 257,5 кілограмів, у жимові — 135 кілограмів.

— У сумі я набрав 645 кілограмів. Встановив новий рекорд України. До речі, побив свій попередній! — посміхається Віталій.

Його головним конкурент, росіянин Ілля Мішин, показав на змаганнях такі самі результати. Проте саме він став чемпіоном, адже у контрольному зважуванні його вага була на 500 грамів меншою, ніж у Віталія. Тож нашому пауерліфтеру дісталося «срібло» у загальному заліку. Крім цього, Віталій отримав срібні медалі за станову тягу і жим, та золоту — за присяд.

Трохи засмутило спортсмена те, що на чемпіонаті світу він не зміг виконати норматив майстра спорту міжнародного класу.

— Не буду приховувати, їхали в Америку зробити «міжнародника». Проте після перельоту і скинутої ваги я трохи ослаб, тому й не набрав необхідної суми — 675 кілограм. Хоча на тренуваннях показував і 700!

Після виступу Віталій одразу ж зателефонував до мами, у Нові Санжари. Оксана Кас’яненко розповідає, що ніч із 27 на 28 серпня для неї була дуже важкою.

— Знала, що у цей час там виступає син і, звичайно, хвилювалась. У нас не було можливості подивитися трансляцію. Та якби і була — я б не дивилася! На оті усі кілограми, на оту страшну штангу!

Мати спортсмена згадує, що за роки заняття пауерліфтингом він усього кілька разів пропустив тренування. Та й то лише тоді, коли температура була близько 39!

Цілеспрямованість та наполегливість допомогли Віталію Кас’яненку вже у юному віці продемонструвати високі результати у своєму виді спорту. Усіма своїми успіхами спортсмен завдячує трьом людям.

— Я вдячний мамі, тренеру і брату! Брат привів мене у спорт, мама завжди підтримувала, а тренер завжди був мені як батько!

Юного спортсмена із залу проводжають оплесками. Можна спрогнозувати, що незабаром він знову приїде з Києва із новим досягненням: або з черговим чемпіонством, або зі званням майстра-міжнародника.