Таки комсомол

У «ЕХО» була стаття під заголовком «Комсомор». У ній автор ставить знак рівності між комсомолом і мором українського народу в 33-му, обурюючись святкуванням 95-ї річниці ВЛКСМ.

Мене такий підхід не дивує, бо давно розібрався, хто стоїть за такою маніпуляцією. Суть її зводиться, якщо коротко, до паплюження всіх завоювань радянського, а значить і українського народу (хоч як і не хотілось би «патріотам» згадувати, що український народ був ще й радянським). Робиться це для того, аби думали, що вашими батьками і дідами за 75 років нічого не збудовано і не досягнуто. І доки вам будуть вбивати в голови «подвиги» Мазепи і Петлюри, те «ніщо» у вас і відберуть. Уже відібрали. Усе, окрім землі. А те «ніщо» було збудоване саме за радянських часів, а не за гетьманату. І як би не охаювали ту владу, але саме вона зберегла українцям ще й землю, якої їх скоро позбавлять. І ніхто не бачить у паплюженні минулого нічого поганого. Усі згоджуються, піддакують і при цьому начисто не хочуть логічно мислити. Автор пише: «Ми, українці, усе ще живемо в роздвоєному світі». Цілком згоден, уточню лише, що під світом маю на увазі створене для нас інформаційне середовище, на яке «ллє воду» і автор «Комсомору». Воно і призвело нас до роздвоєння свідомості. Думаю, що знаєте, як це називається в медицині. Якби в нас із мізками було все в порядку, то розуміли б, що якщо через комсомол пройшло 100 млн. «совків», то глузувати зі слів «… комсомол — моя судьба» — непорядно, бо за ними дійсно стоїть життя мільйонів. А ще можна замінити слово «комсомольці» на слово «українці». І стверджувати, що мор чинили саме вони, точніше, вітчизняні комсомольці. Це є за законами логіки.

Автор цитує одну точку зору, у якій стверджується: «жодна добра справа в державі… не обходилася без комсомолу». А потім іншу: «ходили комсомольці по дворах, забирали зерно…». І підводить до висновку: якщо комсомольці забирали зерно, то і все те, що вони збудували, нічого не варте. Варте, бо з чого ж тоді «виросли» доморощені олігархи?

Автор запитує: «Якої саме організації вони відзначали ювілей? Лише тієї, що будувала БАМи і ГЕСи, чи й тієї, яка допомагала відбирати зерно в селян… Чи, може, у 33-му був якийсь інший, «поганий» комсомол?» Ну, якщо чесно подумати, то може й інший. Маю на увазі, не простих комсомольців, а керівну верхівку. Самі ж «демократи», «розвінчуючи» Сталіна, закидають йому винищення «ленінської гвардії». Тож, будували БАМи не ті, що зерно відбирали. Так потрібно і святкування розуміти, але сказати про це влада боїться. У всій цій заморочці головне Сталіна на своє місце поставити, тоді і ясність наступить. Аби цього не відбулось, нам щодня крутять фільми і пишуть у газетах про «злочини сталінізму». Ну подумали б, для чого це? Знаєте скільки хвилина телеефіру коштує? На це гроші є. Думаєте, що то для вашої просвіти? Ну не будьте ж такими наївними. Коли ж ми вже порозумнішаємо?

Скажуть: що ти дурником прикидаєшся, то була злочинна ідеологія і ті, хто її сповідував, — злочинці, одні свідомі, інші — підневільні. Припустимо. Але то ж були такі самі українці, як і ми з вами. Чи може не такі? А з іншого боку, якщо злочинець збудував “великий дім”, його що спалити потрібно? Ну давайте станемо на точку зору, що комуністична ідеологія злочинна. А що ж нам пропонують замість «Морального кодексу»? Яка зараз ідеологія? Кажуть, немає ніякої, «жодна ідеологія не може бути державною». Так у Конституції записали. А знаючі люди стверджують, що відсутність ідеології, то також — ідеологія. Важко второпати? Не спішіть, подумайте. Тепер нам пропонують «відродження духовності» у вигляді християнства. А автори в них часом не одні й ті самі? Усупереч Конституції, у школі ввели так звану «християнську етику». Ввели, правда, «попєрєднікі», але виявилось, що в них є і «послідовнікі», якщо не відміняють. Я дивився підручники, там етикою і не пахне. Чистої води ідеологія — богопокірність і задурманення одних та богообраність інших. А у нас, поки що, — світська держава.

А тепер, за аналогією з автором, запитаю: а це що, те саме християнство, що проповідує Христові заповіді, чи може це те, що знищило в усьому світі стільки народу, що наш голодомор на тому тлі виглядає всього лише локальною трагедією. Цікаве запитання? Відповідайте, хоча б самі собі, якщо чесні. Чи начисто історію забули? Нам пропонують повертатися «до витоків», вважаючи такими хрещення Русі. А що, до того пращури наші були дикунами? Відповідайте, хоча б учителі історії. Чи може крім Крут та Мазепи вже нічого і не знаєте? Що, до «рівноапостольного» у нас і історії не було? Його шануємо, а поставили хоча б один пам’ятник князю Святославу. Десь читав: «Тень Святослава скитается невоспетою…». І не буде «воспетою» при таких «патріотах». Як же, коли новий каганат будують, чи вже збудували?

Закінчує автор словами: «А ваші, Ленін, партія, комсомол, це насправді — Кров, Смерть і Мор». Не знаю, чи він свідомо це написав, чи може й ні, але абревіатура з того словосполучення: КСМ. Здогадалися? Ну гаразд, розшифрую — комуністична спілка молоді. Так от, криптосимволами на нашій планеті завідують інші, зовсім не українські, і не «совкові» комсомольці. Та автор їх не згадує. Так, про голодомор написано багато книжок, але одні з них популяризуються, а інші ніде і не знайдеш. Людмила Пряхіна подарувала в нашу бібліотеку книгу Едуарда Ходоса, у якого дещо незвичний погляд на ту трагедію. Почитайте, якщо її ще не викрали.

Автор стверджує: «Історія нічому не вчить. І, можливо, саме тому рухається чи то по спіралі, чи то по колу». Дійсно, історія нас, на жаль, нічому не вчить. І це тому, що ми користуємося брехливою історією, особливо зараз. А щодо кола чи спіралі, то член спілки письменників Ізраїлю Йосип Скарбовський у одному з свої віршів пише по іншому: «И крутят вновь историю по кругу, торгующие смертью паханы». Різницю второпали? Я вірю йому, а не «патріотам». І біди наші від того, що не можемо дати ладу ні мізкам, ні історії. Вважаємо, як і автор, що СРСР «розпався і згнив», але розпастися він міг усього з двох причин: або від Божого Промислу, або від безмозглого чи сатанинського керівництва і його наставників. У 41-му ж чогось не «розпався». Бог зробив би щось краще, але кращого більшість, думаю, не бачить. Виходить, не від Бога «розпався», виходить, від сатани і його слуг. За 20 років так званої незалежності без війни зникло чи то сім, чи то дев’ять мільйонів українців. Тут опоненти закричать: голоду ж немає. Ну, кому немає, а кому і є. Очі продеріть. Хіба ви не читали про поїдання людського м’яса у 90-х. Забулося? І якщо хтось думає, що сьогодні немає людей, які не наїдаються хліба, то він глибоко помиляється. Але я ж не про голод, а про геноцид. Можна ж людей і без голоду виморити, наприклад, … їжею. І при цьому круто заробити як на торгівлі, так і на медицині разом з фармацією. Навіщо ж так. Враз, за один рік декілька мільйонів. Можна ж поступово. Тоді ніхто і не помітить. І не помічають. А «демократи» з «патріотами» тільки тим і переймаються, що викривають «злочини режиму» як тодішнього, так і теперішнього. А того й не бачуть, що скоро українці вимруть. Я не є палким прихильником нинішньої влади і думаю, що нічого в неї не вийде з одної простої причини, прописаної ще в «Святому письмі», на якому вони клянуться, не читаючи, невідомо кому. Суть її в тім, що не можна одночасно служити Богу (читай: праведній справі та суспільству) і мамоні (золотому тельцю). Але кращої ж влади немає. І зараз потрібно її підтримати, бо опозиція вас зовсім погубить. Їх узагалі до влади пускати не можна. Ніхто мені за це не заплатив, не думайте. Краще б завели зошит, як колись Ігор Філоненко радив, і туди все записували: події, мрії і сподівання. Є старе прислів’я про нашу ментальність: «дурень думкою багатіє». От щось подібне і сьогодні відбувається. Це лише намагання розкрутити черговий масовий психоз, чергову революцію. А подумали б, чого це ви краще заживете, підписавши якусь угоду про вступ до «ЄС»? Ну спочатку вам дадуть папірці, а то й ще простіше, занесуть цифру в банківський комп’ютер. А під ту цифру «скинуть» свій непотріб і заберуть землю. Ото і вся економіка. Тут і ленінська «кухарка» б розібралась, а економістам не доходить.

Одна знайома вчителька сказала: «Якщо ти щось проти «Удару» напишеш, тебе не поважатимуть». Запитав: «А що ж там такого у програмі? Хто за ним стоїть?». Відповіла: «Я її не читала. Яка різниця. Ми лідеру віримо». Ну і вірте на здоров’я. Тільки зошит заведіть. А щодо поваги, так я її не шукаю. І рейтинг ніякий мені не потрібний. Історія розсудить. Українцям, що не підкинь, то вони і біжать, як кури за черв’яком. Комусь щось перепаде, а інші потім очі повитріщають і квокчуть. Влучно Пушкін написав: «За новизной бежать смиренно, народ бессмысленный привык».

І найцікавіше те, що в довгостроковому плані ми ставимо підніжку не лише народу Росії, а й народам Європи.