На город — за «другим хлібом»

На календарі — середина квітня. А це означає, що більшість українців традиційно включаються у «битву за урожай».

Не дивлячись на всю специфіку цьогорічної суспільно-політичної ситуації, а саме — революцію, інтервенцію, інфляцію та девальвацію, українці, як нація землеробів, із першим теплом тягнуться до полів та городів. Стоять на Майдані та штурмують будівлі облдержадміністрацій якісь тисячі маргіналів-люмпенів, усі інші мільйони намагаються трудитися, аби прогодувати професійних нероб-революційонерів. Більш того, стрімке погіршення економічної ситуації та обіцяне Урядом «затягування пасків» примушують потягнутися до землі навіть тих, хто раніше волів користуватися дарами садів та городів, вже розкладеними на полицях магазинів.

Щоправда, «битва за хліб» уже давно стала прерогативою вузького кола професійних аграріїв, у яких — і гроші, і техніка, і технології, що недоступні широкому загалу. А ось у битву за «другий хліб» може включитися практично кожен бажаючий. За виключенням, хіба що інвалідів, які працювати не можуть, та «правосекторян», «біломолотян», «рускомірян» та інших сектантів, котрі примножувати національний продукт не бажають із принципу.

«Другим хлібом» в Україні традиційно називають картоплю. У сезоні 2013-2014 років ціни на неї побили рекорди максимуму. А, можливо, ще й встигнуть нові встановити. Адже до нового врожаю ще не менше двох місяців, а картопля у сховищах фермерів уже закінчується.

Найбільшим попитом користується «Рів’єра».

Але, як завжди це буває, одного бажання працювати та наявності земельної ділянки недостатньо для того, щоб виростити пристойний урожай картоплі та інших овочів. Потрібні ще й гроші та знання. До речі, останнього українцям бракує найбільше. Як чесно зізнався один із продавців картоплі на кобеляцькому ринку: «Дивлюсь на людей, слухаю їх і розумію, що в картоплі щось розуміють хіба що 5-6 чоловік із сотні». І це дійсно так. Більшість людей абсолютно нічого не розуміють ні в сортах картоплі, ні в технології її вирощування. А, придбаваючи дорогоцінний на сьогодні посадковий матеріал, орієнтуються або на інформацію, отриману з випадкових джерел, або на рекомендації продавців. До речі, 95 % продавців посадкової картоплі самі її не вирощують і робити цього не збираються. Вони перекупники, їх робота — продавати, а не вирощувати. У принципі, у цьому нічого поганого немає. Але покупець має знати, що картоплю йому продають не фахівці, агрономи, а такі ж самі, як і він, дилетанти, котрі з труднощами відрізняють «Белларозу» від «Альвари» а «Еместо Квантум» від «Ридоміла».

Саме тому ми вирішили дізнатися, якою картоплею торгують на кобеляцькому ринку, і порівняти інформацію, котру надають продавці, з тією, котра є у професійних джерелах. Позаяк картоплярів-професіоналів у Кобеляцькому районі вдень із вогнем не знайдеш, то джерелом був визначений всезнаючий Інтернет.

Отже, неділя, 6 квітня. Кобеляцький ринок. Площа Перемоги заставлена легковими та вантажними автомобілями, «бусиками» і причепами, із яких продають посадкову картоплю. Продавців дуже багато, є й покупці. Останні, трішки ошелешені. Адже ціни на посадкову картоплю явно «кусаються». За бульбу просять від 3,5 гривні за кілограм (дрібна і брудна картопля, сортові ознаки якої можна визначити хіба що за написом, зробленим маркером на шматку бананового ящика) до 12 гривень за чисті коренеплоди, зафіксовані у невеличкі пакети.

Магазин «Вассма». Підприємець Наталія Мулько та її помічниця розповідають: «Ми торгуємо картоплею першої репродукції від сертифікованого заводу відомої фірми «КВС». Усі необхідні документи в нас є. Картопля вирощена в Київській області, у господарстві «Агро-рекорд». Продаємо середньоранні сорти «Рамос», «Альвара», Фантазія» та середньопізній «Мелоді». Купляють небагато. У основному — на розвід. Ціна — 12 гривень за кілограм. Перша репродукція не може коштувати дешево».

Поряд — дрібнооптовий магазин Віктора Рибалка. Власник у поті чола зважує і вантажить кілька сіток із коренеплодами. Віддихавшись, розповідає: «Торги в цьому році — непогані. І це, не дивлячись на те, що в минулому сезоні картопля була по 2,50, а зараз по 5-6 гривень. Найчастіше беруть суперранню «Рів’єру». Вона й найдорожча — по 8,50 за кілограм. Продаємо ще «Тоскану», «Наташу», «Скарб», «Альвару», «Санте». Ця — дешевша. Картоплю привожу з Сум, Пирятина та Волині».

Крім двох магазинів, на кобеляцькому ринку посадковою картоплею торгують кілька десятків підприємців. Найчастіше зустрічаються такі назви картоплі як «Розара»», «Невська», «Аріель», «Адретта», «Скарб», «Беллароза», «Славьянка», «Лаура», «Фантазія», «Колете», «Глорія», «Тайфун», «Київський світанок». Зафіксована й така назва як «Бекіна». Хоча навіть штудіювання Інтернету не допомогло знайти сорт картоплі з таким найменуванням.

Продавці підтверджують, що нині в фаворі у покупців — рання «Рів’єра». А один із підприємців, посміхнувшись, сказав: «А вона тут є на ринку, справжня «Рів’єра»?» Ще один бізнесмен зізнався: «Приїжджаємо ми в Полтаву. Там картоплю продають із фур. Які там сорти, які репродукції, звідки привезена — ніхто толком не знає».

Саме тому і більш совісні продавці, і городники дають в таких випадках одну-єдину пораду: «Репродукцію по зовнішньому вигляду ви не визначите ніколи. Сорт можна. Але деякі з них дуже схожі. Тому дивіться хоча б на те, щоб картопля була не пошкодженою шкідниками, без парші. Краще не полінитися, а розрізати кілька картоплин перед покупкою.

Морфологічні ознаки сортів

Заради того, аби допомогти городникам-аматорам відрізнити один сорт від іншого, ми «покопались» у глибинах Інтернету. І нижче опублікуємо головні зовнішні ознаки тієї чи іншої картоплі.
Надранні. Усього в Україні вирощується більше 100 сортів цієї культури. Тому зараз мова йтиме лише про ті, що продають на Кобеляцькому ринку.

До надранніх (50-65 днів вегетації) відносяться «Рів’єра» та «Арієль». Обидва сорти не цвітуть. У «Рів’єри» шкірка біла, м’якуш світло-жовтий. У «Аріель» — шкірка біла, м’якуш жовтий.
Ранні сорти (65-80 днів). «Беллароза» — вінчик квітки білий, шкірка червона, м’якуш світло-жовтий. Дуже боїться фітофторозу. «Вінета» — квітує білим, шкірка і м’якуш світло-жовті. «Кобза» — квітка біла, шкірка теж біла, м’якуш — кремовий. Дуже смачна. «Повінь» — квітка червоно-фіолетова, шкірка рожева, м’якуш кремовий. Смачна. «Розара» — квітка червоно-фіолетова, шкірка червона, м’якуш жовтий.

Середньо-ранні (80-90 днів). «Романо» — квітка та шкірка червоні, м’якуш кремовий. «Явір» — квітка біла, шкірка і м’якуш кремові. «Санте» — шкірка жовта, м’якуш світло-жовтий. «Альвара» — шкірка червона, м’якуш світло-жовтий. «Невський» — шкірка і м’якуш білі. «Бородянська рожева» — шкірка рожева, м’якуш жовтий.

Середньо-стиглі (50-100 днів). «Лаура» — квітка червоно-фіолетова, шкірка червона, м’якуш жовтий. «Скарб» — квітка біла, шкірка і м’якуш жовті. «Тайфун» — квітка біла, шкірка і м’якуш жовті. «Слов’янка» — квітка червоно-фіолетова, шкірка жовта, м’якуш кремовий.
Якщо вірити довідникам, то лідером із урожайності і смаку є польський сорт «Тайфун». «Слов’янка» врожайна, але не надто смачна.