Газета і сайт – не близнюки
У минулому номері «ЕХО» були анонсовані зміни в діяльності нового медіа-проекту. Уже відомо, що далеко не всі читачі зрозуміли, у чому вони полягають. Нижче спробую розтлумачити дещо детальніше щодо різниці в підборі та подачі матеріалу для друкованої й Інтернет-версії «ЕХО».
Почну з того, що передплата на електронну версію газети орієнтовно розпочнеться з 1 березня 2015-ого року. Дата — не остаточна, тому що справа ця для нас нова. Тож можуть виникнути проблеми, накладки і так далі, і тому подібне. Що означає електронна версія газети «ЕХО»? Це — повний аналог паперової (створена вона для читачів, які фізично не можуть ознайомитися із друкованою версією, знаходяться за кордоном або у інших областях України). Електронні передплатники зможуть читати газету одночасно із тими, хто передплатив паперову версію. Усі ж інші, ті, хто до недавнього часу не купляли «ЕХО» в кіосках, не отримували тижневик через підписку, а заходили в Інтернет і безкоштовно читали інформацію, за яку більшість платили гроші, такої можливості вже позбавлені. Відтепер у читачів є три варіанти. Перший — передплачувати газету або купляти її друковану версію в роздріб. Другий — передплачувати електронну версію, аналогічну паперовій, і читати її з будь-якої точки планети (маючи доступ до Інтернету). Тертій — як і раніше отримувати інформацію безкоштовно на сайті, але обмежену або із суттєвим запізненням. Адже для любителів «шари» повна версія статей буде відкриватись в Інтернеті через певний проміжок часу.
Та водночас ми намагатимемось зацікавити читачів і нашим сайтом. Там можна переглянути велику кількість фото, висловити свою думку чи позицію під матеріалом, задати питання і отримати на нього відповідь, подивитися відео до події, почитати записи в блогах відомих або авторитетних людей. Свою згоду вести блог на сайті «ЕХО» дали Валерій Коробчинський, міський голова Олександр Ісип, теплотехнік Анатолій Соколов. Один із блогерів, який пише під ніком «Дєд-логопєд», уже навіть встиг викликати ажіотаж своєю критикою кобеляцької міської влади та міліціонерів. У чому переваги блога над звичайною статтею у газеті? У тому, що блогер не обмежений ні часом, ні об’ємом. Писати він може кожного дня, по кілька разів і в необмеженій кількості. Це — не газета, місця в Інтернет-просторі вистачає. А шанувальнику того чи іншого автора не потрібно чекати виходу в світ газети. За блогом можна слідкувати у будь-який час дня і ночі навіть з телефону.
Щодо телебачення. Задум поки що в стадії задуму (вибачте за тавтологію). Але він буде впроваджуватися в життя. І взяти участь у цьому проекті може кожен бажаючий, у кого є ідеї та бажання долучитися до створення. Але працювати над проектом на початковому етапі доведеться на ентузіазмі, підкреслюю, на початковому.
Ось такі плани, такі роз’яснення. Кого цікавлять авторські сентенції про Путіна, Яценюка та великомасштабну війну з Росією, будь ласка, читайте блог.