«Полтавські медики повернули мене з того світу»
Жителька Бережнівки після родів мало не померла у Кобеляцькій лікарні.
За словами сорокарічної Ірини Яланської, її третя вагітність проходила цілком нормально. Ні результати аналізів, ні ультразвукове обстеження не свідчили про якісь відхилення. Свою третю дитину Ірина та її чоловік Віталій чекали кілька років. До цього жінка народжувала вже двічі і без особливих проблем. Від першого шлюбу у неї син Микола і донька Анастасія.
Зважаючи на нормальний перебіг вагітності і відсутність якихось застережень з боку медиків, народжувати Ірина вирішила у Кобеляках. І 29 січня 2015‑го року в пологовому відділенні Кобеляцької ЦРЛ на світ з’явилася крихітка-Віталіна. Біди ніщо не віщувало. Згадує чоловік Ірини Віталій:
— Я привіз Іру в роддом у час ночі. Пам’ятаю, що мене лише спитали, чи є у нас гроші. Дитину Іра народила в шість ранку. У сім я приїхав. І зрозумів, що щось погане трапилось. Лікарі нічого не казали. Але очі у молодої дівчини-медика, яка вночі приймала Іру, були страшенно злякані.
Як виявилось, у Ірини Яланської відкрилась кровотеча. Для її порятунку із Полтави терміново була викликана бригада кваліфікований фахівців. У Кобеляки прибули головний гінеколог Полтавської області Людмила Калюжна та анестезіологи і реаніматологи.
Розказує Віталій:
— Я весь час був у лікарні. Такої кількості лікарів ще ніколи не бачив. Був там і головний лікар Супруненко, і ті, що з Полтави приїхали. Мені довго нічого не пояснювали. А коли побачив, що дефібрилятор понесли, то й сам зрозумів, що справи погані.
Уже наступного дня Ірину повезли в Полтаву. Я підписував дозвіл на те, щоб її транспортували. Пам’ятаю, як просив водія бути обережнішим у дорозі. Він пообіцяв, що довезе жінку, що все буде в порядку. І довіз. А потім Іру таки спасли. Що можу сказати: у Полтаві рівень медиків набагато вищий, ніж у Кобеляках. І ставлення краще. Шкодую, що не одразу повіз дружину в Полтаву.
А доки Ірину рятували медики, у авральному режимі йшов пошук донорів. Адже жінка втратила практично всю кров. Ірина розповідає, що одна з медсестер, котрі були в операційній, мала потрібну групу, третю позитивну:
— Вона побігла, здала кров і сама принесла її в операційну. Знаю, що медсестрички Іра Бабич і Наташа Кисіль всі Кобеляки «на вуха» поставили.
Донори знайшлися. Одним із перших здав кров виконуючий обов’язки голови РДА Павло Мудрак. Донорами стали медики Марина Татарко, Галина Журавель, Віра Смик, Геннадій Білик, Тетяна Келеберда (згадана медсестра із операційної), Руслан Корсун. Також здали кров кобелячани Дмитро Панченко, Владислав Виноградов, Наталія Данко та Геннадій Кривоніс.
Уже коли Ірина Яланська приїхала додому, виникла необхідність у пошуку інших донорів, щоб поповнити банк крові. Миттєво відгукнулись жителі Бережнівки Леонід Бабич, Леонід Павленко, Володимир Рева, Іван Клочко, Оксана Гондиря, Наталія Кривогуз, Наталія Баланда, Володимир Калюжний.
Ірина Яланська вважає, що саме завдяки донорам та професійній майстерності полтавських лікарів вона залишилась живою. А ось до кобеляцьких медиків у неї залишаються запитання. Ірина вважає, що кровотеча виникла саме через їх помилку. Жінка говорить:
— Мені сказали, що в мене кров не згортається. Але ж я кілька разів під час вагітності здавала аналізи. І ніщо не показувало ніякої патології.
За словами Яланської, зараз їй ледве не щодня телефонують із Кобеляцької ЦРЛ та запитують про стан здоров’я:
— Воно то й приємно, й нормально. Але того здоров’я, яке було, вони мені вже ніколи не повернуть.
Людмила Глова, заступник головного лікаря Кобеляцької ЦРЛ, підтверджує, що вагітність у Ірини Яланської проходила нормально. Але й не заперечує, що після родів у жінки відкрилась кровотеча. Лікар пояснює:
— Таке буває. Але ми постійно надавали Ірині фахову допомогу. Наші колеги з Полтави підтвердили правильність дій кобеляцьких медиків. А кровотечі при пологах трапляються досить часто. У цьому випадку кровотеча була дуже сильною. Та головне, що жінку врятували і дитинка здорова.
Людмила Глова розповіла, що за останні кілька років суттєво зросла кількість жінок, які народжують у досить зрілому віці. Вона сказала:
— Точної статистики щодо віку жінок ми не ведемо. Але є вже звичним явищем, коли народжують у 35-40 років. Буває різниця між дітьми у 10-15 років. Трапляються випадки, коли вперше народжують у сорок років. І майже завжди все проходить нормально.
Ірина Яланська не має наміру судитися із кобеляцькими медиками. А всім, хто її рятував, зичить довгих років життя.