Як уберегтися від «едіка»

У цьому номері «ЕХО» ви прочитали або ще прочитаєте статтю, у якій посадовець сільської ради розповідає, як її спровокували на вчинення злочину. За її словами, вона взяла гроші від підприємця для того, щоб провести у сільську раду Інтернет. А тепер може опинитися за ґратами.

От вірити цій людині чи ні? Вимагала вона хабара чи її віртуозно розіграли і «підставили» працівники міліції. Ви знаєте, у правдивість її слів справді віриться. Швидше за все, людина дійсно прагнула за рахунок отриманих коштів нарешті встановити інтернет-звязок у сільській раді. А спеціально підготовлений «едік» підвів її під статтю Кримінального Кодексу.

Тим більше, що редакція днями отримала інформацію із перевіреного джерела про те, що такий ось «едік» приїжджав і в Кобеляки. І в одному з чиновницьких кабінетів також пропонував всіма можливими способами «пришвидшити» процес отримання потрібних йому документів. Але або «попалився», виказавши себе, або чиновник виявився розумним і чесним, та до передачі грошей справа не дійшла. Хоча пропозиція «простимулювати», дати «на развітіє» з вуст «едіка» лунала. І от, коли ця епопея тривала, її «писали» люди без погонів, але з відповідними повноваженнями. Більше того, є інформація, що «едіки» зараз їздять по містах і селах всієї України. І пропонують, пропонують, пропонують.

Як ставитися до подібних дій? Вони сумнівні з точки зору Закону, зовсім погані з точки зору моралі. Але ж…
Але ж, як ще, яким іншим способом примусити українських чиновників бути розумними і чесними? І просто не брати. Ні на «развітіє», ні на іншу добру справу. Відомо ж, що гарними намірами вимощена дорога в пекло.

Цілком можливо, що подібними засобами сьогоднішня українська влада розпочала справжню, а не показушну боротьбу з корупцією. Хтось резонно зауважить: краще б вони тих, хто краде і бере мільйонами та мільярдами, ловили і саджали. Згоден на всі сто відсотків. Але ж те, що хтось вкрав, більше не дає нікому ні морального, ні законного права красти трішки менше.

І, дай Боже, щоб справа дійшла і до високопоставлених чиновників. І щоб нарешті відійшли в минуле всі оті соціальні угоди з фермерами, від яких за кілометр тхне корупцією та іншими сумнівними ноу-хау вчорашньої та позавчорашньої влади. Чи крадуть сьогоднішні? Навіть не сумніваюся, що крадуть. Але й вони завтра стануть вчорашніми. І до них прийдуть «едіки».

І, наостанок, до читачів‑скептиків. Кажете, немає в газеті нічого цікавого. Почекайте, ще й не таке буде.