Раціональність
Нещодавно прочитав на одному із популярних інтернет-ресурсів статтю, точніше, текст, присвячений ситуації в українському футболі. Автор відверто плачеться з приводу масового від’їзду за кордон іноземних та вітчизняних футболістів, які грали в нашому чемпіонаті. Мовляв, поїхали з України Коста, Адріано, Вілліан, Коноплянка, Ленс. Ярмоленко пакує валізи і от-от поїде. І в результаті грати буде нікому, своїх хлопців немає, рівень чемпіонату впаде. І так далі, і тому подібне. Словом, класика на тему: «всьо пропало».
Дозволю собі не погодитись із такою точкою зору. Мене особисто взагалі дивувало і дивує, як у одній із найбідніших країн Європи окремі її громадяни дозволяють собі вкладати сотні мільйонів доларів в утримання футбольних клубів, котрі, окрім збитків, нічого їх власникам не приносять. От, приміром, зарплата хорватського легіонера «Шахтаря» Даріо Срни становить 4 мільйони євро на рік. Я нічого не маю проти цього футболіста. Напевно, він дійсно грає на 100000000 гривень. Але виникає кілька питань. Звідки у власника клубу такі гроші? І чи не раціональніше було б їх витратити на модернізацію шахт і металургійних комбінатів, котрі йому належать? Або вкласти в утримання дитячих спортивних шкіл, де хлопчаки грають м’ячами із минулого тисячоліття, а всі поїздки на змагання оплачують батьки. І по великому рахунку всі оті витрачені на придбання футбольних «зірок» гроші є недоплаченими в бюджети різних рівнів.
У багатших за Україну Сербії, Бразилії, Польщі та Аргентині виховують юних футболістів хорошого класу і продають їх у супербагаті клуби Іспанії, Англії, Італії та Німеччини. Ба, навіть одна із найблагополучніших країн світу Голландія успішно заробляє на продажу спортивних «зірок» та «зірочок».
А бідна і нещасна Україна до останнього часу була виключно ринком збуту футболістів. Хіба що Андрій Шевченко став виключенням. Ну чи не ірраціонально це?
То, можливо, масовий продаж футболістів, котрий ми зараз спостерігаємо, є проявом того, що в цій країні нарешті починає перемагати здоровий глузд та раціональність?
До речі, ніхто не аналізував, хто в Європі є власником більшості багатих клубів? Серед них, в основному, — араби і росіяни. Тобто ті, кому гроші з неба падають, точніше, течуть із землі у вигляді нафтодоларів. Раціональні і хитрі європейці давно навчились «розводити» на гроші багатих «буратін».
Час би й нам цьому навчитись. Адже ірраціональність, а саме — хибне сприйняття світу і свого місця в ньому, заважає українцям жити нормально. І, можливо, ця риса шкодить більше, аніж будь-які геополітичні виклики.