Петро Олексійович, зробіть людям приємне

У номері 29 від 14 липня 2016 року була надрукована редакційна під назвою «А воно того варте?». У ній, а також у відзнятому нами відеоролику «Дешеві автомобілі залишаться у Німеччині» або «ВАЗ-2107 чи Ford Fiesta» мова йшла про законопроект під номером 3251. Цей документ мав дозволити ввозити в Україну за зниженими ставками акцизного збору автомобілі, що були у вжитку.

Відео із нашим баченням ситуації щодо майбутнього зниження акцизу набрало в Ютубі більше десяти тисяч переглядів. Дехто навіть його прокоментував. Одні юзери різко розкритикували «ехівський» сюжет. Говорили, що він кимось проплачений, знаходили на європейських сайтах автомобілі із доступною, на думку коментаторів, ціною. Дехто, навпаки, стверджував, що розрахунок ціни на авто, ввезене в Україну, який зробили ми, є заниженим. Насправді, машини коштуватимуть ще дорожче. Були й схвальні відгуки, мовляв, після прийняття цього «революційного», на думку наших нардепів, закону, вживані автомобілі як були, так і залишатимуться для більшості українців недоступними.

Узагалі, ця тема викликала в інтернет-середовищі дуже жваве обговорення. Десятки блогерів та журналістів написали про ситуацію. Дехто, будучи в Німеччині та Польщі, продемонстрував відео прямо із майданчиків для продажу автомобілів. І теж підтвердив, що доступних для пересічного українця автомобілів, які відповідають вимогам, переліченим у новому законі, просто не існує. Вони, такі автомобілі, прибувши в Україну, коштуватимуть із усіма податками та іншими витратами близько десяти тисяч доларів. У кращому випадку — 8000 умовних одиниць. Між тим, опитування, проведене журналістами «ЕХО» на вулицях Кобеляк, де живуть якраз типові українці, засвідчило, що людей влаштовує ціна в діапазоні 60-120 тисяч гривень. Вони готові платити такі суми і користуватися машинами, привезеними із Європи. А ось «зайвих» двохсот-трьохсот тисяч рідних гривень у гаманцях та «заначках» більшості земляків просто немає.

І ось 1 серпня законопроект 3251 став повноцінним законом і вступив у силу. У принципі, як і очікувалось, більшість українців не покинули домашні справи й не кинулись купляти квитки до Німеччини чи іншої країни Євросоюзу, щоб «затаритись» дешевими автомобілями. Так, цілком можливо, що через кілька місяців підприємливі бізнесмени таки налагодять якісь більш-менш регулярні поставки машин, які відповідають стандарту євро-5 до України. У тому, що при цьому закон обійдуть, ніхто навіть не сумнівається. Машини або приганятимуть прямо під кордон або влаштовуватимуть шопінг-тури для покупців у Німеччину чи Польщу, де їм автомобілі вже фактично перепродаватимуть.

Та все це не змінює суті. А суть полягає в тому, що, на мою суб’єктивну думку, цей законопроект є нікчемним. Ні, не з юридичної точки зору. Просто він, як і більшість плодів роботи наших нардепів, не відповідає запитам пересічних громадян України. Хоча, відверто кажучи, було б дивно, аби сталося навпаки. Ну, як можуть люди, котрі їздять на новеньких «Лексусах» та інших автомобілях представницького класу, зрозуміти потреби жителя якоїсь Ганжівки чи Сухинівки, котрі тримають свиней, корів, курей, трудяться на городах і складають кожну копійку для того, аби назбирати, в хорошому випадку, кілька десятків тисяч гривень. І на них купити не розкіш, а засіб пересування.

А наші нардепи, голосуючи за названий уже сумнозвісний законопроект, вочевидь, думали, що для їх електорату (вибачте за такий матюк) 10 тисяч євро є цілком прийнятною сумою. І у них, у виборців, уже відкриті шенгенські візи, щоб без проблем поїхати в Європу. Ну та що ж, страшенно далекі вони від народу. А народ, як було давно і чесно сказано, має ту владу, на яку заслуговує. Або, як зараз говорять, ту, що його, народ, «має».

 

Пропоную вперше і востаннє

І от, подивившись на все оце, почитавши відгуки про новий закон і поспілкувавшись із земляками, вирішив автор статті написати петицію Президенту Петру Порошенку. І написав. І послав в електронному вигляді. Її зареєстрували — №22/027797-еп. У ній пропоную Президенту дозволити ввіз за зниженими ставками акцизу автомобілів, випущених із 1 січня 2000 року. І щоб ввозили їх і перекупники, і автосалони. Узагалі, всі, хто має бажання і гроші. Зізнаюсь, у тексті петиції автоматично вжив слово «прохаю». Хоча в цьому випадку краще пропонувати.

Чому пропоную саме це. По-перше, студіювання німецьких та інших сайтів, на яких продають автомобілі, засвідчило, що там вдосталь транспортних засобів, які відповідають купівельній спроможності українців. За 500–1000 євро можна придбати цілком пристойний автомобіль, набагато «нафаршированіший», аніж новий вітчизняний «Ланос». Нехай, приїхавши в Україну, він подорожчає на тисячу-півтори «євриків». Але це відповідатиме купівельній спроможності українців.

По-друге, ніхто із авторів названого законопроекту так і не пояснив, чому акциз знизили виключно для автомобілів, що відповідають стандарту євро-5. У той час, коли більшість бензину, що продається на АЗС, має якість євро-4. Де ж заправлятися?

Якщо говорити про захист вітчизняного виробника, то захищати вже нікого. У минулому році «АвтоЗАЗ» випустив 3624 автомобілі, за шість місяців 2016‑го — чотири. Щоправда, остання цифра фігурує лише у неофіційних джерелах. Тобто, вітчизняний автопром давно помер. І будь-які припарки йому навряд чи допоможуть.

По-третє, мене, приміром, у прийнятому законі категорично не влаштовує норма про те, що людина має самостійно їхати в Європу, щоб придбати автомобіль. А я не хочу бути «човником» і їздити в Німеччину чи то за автомобілями, чи за джинсами. Думаю, що й більшість земляків цього не хочуть. Набагато зручніше вибирати машину вже в Україні, перевіряти її стан на вітчизняних СТО, платити за неї гривні.

От тому у своїй петиції №27797 пропоную Петру Порошенку, щоб він ініціював прийняття законопроекту про ввезення автомобілів, вироблених після 1 січня 2000-го. Звертаю увагу саме на слово «пропоную». Вимагати права не маю, а просити — бажання. Як казав Булгаков вустами Воланда, ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший вас. Самі запропонують і самі все дадуть.

А у Петра Олексійовича попереду вибори. Що людям казати буде? Війну за два тижні він не закінчив, тарифи підняв, безвізовий режим фактично похований. Тобто, нічого приємного для українців за час його керівництва державою так і не сталося. То нехай хоча б автомобілями недорогими своїх співгромадян забезпечить.

А для співгромадян нагадую: зайдіть на сайт електронних петицій Президенту, знайдіть петицію №22/027797-еп і підтримайте її. Процедура зовсім нескладна. А якщо полінуєтесь, то не набере петиція потрібних 25 тисяч підписів і «відмажеться» Президент. Скаже, що нічого не знав.

Подобається    0