Царичани на «Петриківському дивоцвіті»

16 вересня у селищі Петриківка вже вдесяте відбувся етнофестиваль «Петриківський дивоцвіт», у якому взяли участь 23 райони Дніпропетровщини. Його відвідали близько 30 тисяч громадян з різних регіонів України.

Серед учасників масштабного заходу був і Царичанський район зі своєю виставковою експозицією. Родзинкою виставки була «Спасова борода», елемент українського народного фольклору, зроблена з очерету, на якому висіли плоди — символи достатку і багатства українців: овочі, фрукти, трави, калина та багато іншого. Словом, те, чим українці споконвіку пишаються — багатими дарами полів і ланів, вирощеними дбайливими господарями.

Примітно, що цього року був змінений формат заходу з ярмарку на фестиваль. Відтепер це і культурний відпочинок, і наукова конференція. Як відомо, на Дніпропетровщині два види українського народного мистецтва — петриківський розпис та козацькі пісні — занесені у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і потребують охорони. Задля цього, за словами голови облради Гліба Пригунова, у Дніпропетровській області прийнято програму збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини. Напередодні відкриття «Петриківського дивоцвіту» в обласному центрі відбувся науково‑практичний семінар «Зберігаючи традиції, виховуємо покоління».

У суботу на етнофестивалі був виготовлений найдовший рушник України — 50 метрів 46 сантиметрів! 185 майстрів з 23 районів і 13 міст області протягом 7 годин розписували його. На полотні були зображені досягнення кожного району області, по периметру — орнамент із петриківського розпису. У такий спосіб організатори фестивалю втілювали ідею єдності усіх куточків Дніпропетровщини. Від Царичанського району в цій акції участували Людмила Бабіч, Ігор Тимофєєв, Юрій Цегельник, Ірина Красюк та Руслана Коваленко. О 16:30 відбулася урочиста хода майстрів і представників регіону з рушником. Таким чином, був встановлений і зареєстрований рекорд України з розпису рушника.

У цьогорічному фестивалі взяли участь удвічі більше учасників: народні майстри, заклади культури та художні колективи, господарі «зелених» туристичних садиб, кухарі, вихованці дитячих художніх шкіл, молодь. До пізнього вечора на гостей чекали виставка декоративно-ужиткового мистецтва, виставка-ярмарок у «містечку майстрів», конкурси, майстер-класи, спортивні змагання, виступи українських гуртів. Бажаючі могли спробувати себе у карвінгу (мистецтві художнього різьблення на овочах та фруктах), вишиванні, гончарстві, плетінні з соломи тощо. Особливістю цьогорічного дійства стали «галявини» вареників, меду, випічки, сала. Етнофестиваль у Петриківці за роки проведення став своєрідним брендом Дніпропетровщини. За словами організаторів, він покликаний популяризувати традиції українського мистецтва, привертати увагу до надбань народної творчості. Завершився «Петриківський дивоцвіт» виступом гурту «ТІК» та дискотекою.

Виставка Царичанського району була представлена вишиваними іконами, сорочками сімейної династії Тренів — Кузнєцових, добре відомої у районі і за його межами, а також майстрині Алли Остапенко. Представниця династії майстриня Галина Кузнєцова отримала цінний подарунок — книгу Бориса Ковтонюка «Унікальні люди Придніпров’я», де розповідається про творчість і її сім’ї.

На святі також були представлені творчі роботи працівників БДЮТу Лесі Колодяжної, Анжели Хорольської, Надії Ткаченко, Марини Крупко, народного майстра петриківської витинанки Людмили Бабіч та інших. Бажаючі могли придбати мед та медовуху Дмитра Божка, смачні дивні Людмили Галій, розписані пряники Олесі Ківіренко. Царичанський район представили своєю продукцією і заводи мінводи та спиртних напоїв. Товари швидко розкуповувались до смачних фестивальних наїдків.

Методист Центру культури та дозвілля Оксана Дрянова разом з директором сільського клубу Могилівської ОТГ Іриною Сиротою провели народний обряд із «Спасовою бородою», де участували всі бажаючі. У ньому взяв участь і голова обласної ради Гліб Пригунов. Гості пригощалися обрядовими маковими коржами, политими медом. Біля колоритної штучної фігури українського дідуся, який примостився біля «Спасової бороди» постійно й охоче фотографувалися гості фестивалю. Виставку відвідав Владика Кам’янський і Царичанський Володимир зі священництвом.