«Кому життя урвала та війна…»

22 вересня біля Меморіалу Слави відбувся урочисто-траурний мітинг з нагоди 74‑ї річниці визволення Царичанки від нацистських загарбників та Дня партизанської слави.

9:00. Біля меморіального комплексу зібралися представники бюджетних установ, громадських організацій, діти війни, ветерани праці, школярі. У запису звучать пісні часів Другої Світової війни. Біля пам’ятника стоять у почесній варті старшокласники. Урочисто-траурний мітинг був присвячений тим, хто загинув у роки Другої Світової, хто чинив антифашистський опір: підпільникам, партизанам — народним месникам. Царичанський край відправив на фронти Другої Світової війни понад дві тисячі громадян, 900 з яких віддали життя за звільнення Вітчизни. Протягом 1941–1943 років Царичанщина була окупована німецькими загарбниками. У цей період не стало 530 жителів, з яких 273 чоловіки були знищені окупантами. 293-ох юнаків і дівчат було вивезено до Німеччини на примусові роботи. На Приоріллі діяли партизанський загін під керівництвом Панаса Мостового та підпільні групи «Воля» і «Балтика-213». У них боролися проти окупантів понад 360 чоловік.

23 вересня 1943 року війська Степового фронту звільнили Царичанку від ворогів. У боях за селище загинули смертю хоробрих 176 воїнів.

Учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання усіх, хто відважно воював і загинув під час війни. Право покласти квіти до пам’ятного знаку розстріляним підпільникам Приорілля надали учням 10 класу Царичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Яні Омельян та Олександру Петречку. Далі присутні керівники району разом з представниками трудових колективів поклали квіти до Вічного вогню Меморіалу Слави.