Розмови нічого не змінюють

Діалог перший

— Напишіть про те, що у Санжарах найбільший відсоток працюючих пенсіонерів у області! — звертається до автора жінка, що прямує у бік центральної районної лікарні.

Нарікає, що у Нових Санжарах працює занадто багато літніх людей у школі та лікарні.

— А молоді потім місця немає! Як людина може лікувати, якщо їй за сімдесят років?! І чому навчить молоде покоління, якщо їй давно пора вже на пенсії няньчити онуків?!

Вислуховую нарікання співрозмовниці, потім цікавлюсь, чи намагалась вона якось вирішити щойно озвучені проблеми. Тобто, якщо її не задовольняло лікування літнього лікаря, чи скаржилася до адміністрації ЦРЛ (чи ПМСД), а у випадку із вчителем — чи піднімала питання принаймні на батьківських зборах? Жінка відповідає заперечливо.

— Як же я на неї поскаржуся, якщо мені завтра до неї обращаться? — дивується у відповідь.

 

Діалог другий

— А чого ви не закриєте оту лотерею? — запитує середніх років чоловік, який стоїть біля «дев’яносто дев’ятої» неподалік магазину «Весна». — У мене он малий гроші вкрав і пішов там програв!

Очевидно, чоловік має на увазі заклад «Українська національна лотерея», розташований у приміщенні хлібзаводу. Кілька місяців тому «ЕХО» писало про діяльність закладу, зверталось до поліції за інформацією: чи має лотерея дозвільні документи. Тоді у поліції відповіли, що заклад працює легально і українського законодавства не порушує. Запитую, у свою чергу, чоловіка, чи він вчиняв якісь дії, щоб закрити заклад, у якому його син нібито програв гроші, чи звертався принаймні із заявою до поліції?

— Та я їх просто спалю! — кидає чоловік і йде.

Зважаючи на те, що розмова відбувалася кілька тижнів тому, реалізувати свій намір чоловікові не вдалося.

 

Діалог третій

— Як можна приймати такий закон по Донбасу? — обурюється знайомий на ринку в Нових Санжарах. Хвилин десять критикує президента та Верховну раду. Потім помічає, що автор не розділяє його обурення. Запитую, що йому дають розмови про політику? Не розуміє. Пояснюю: якщо вам настільки не подобаються умови внесеного президентом закону — протестуйте. Їдьте пікетувати Верховну раду. Спробуйте зібрати однодумців і принаймні переконайте не голосувати за цей закон депутата від вашого мажоритарного округу.

Зрештою, із знайомим ми так і не порозумілися.

 

Підсумок

У всіх трьох діалогах є спільне: у кожному мої співрозмовники озвучували якусь проблему. Більше того, обурювалися тим, що вона не вирішується. Проте у всіх трьох випадках не робили нічого, аби бодай спробувати цю проблему вирішити. Насправді розмови нічого не змінюють. Змінити щось можуть лише дії. Але їх, звісно, робити складніше.

Подобається    0