Олександр Ісип: «Усі, хто очікував, уже програли»
У минулому номері «ЕХО» (№45(790) від 8.11.2018) редакція анонсувала початок обговорення законопроекту №9204, внесеного у Верховну Раду України кількома депутатами, у тому числі і новосанжарцем Андрієм Рекою. Майбутній закон має досить промовисту, навіть категоричну, назву «Про створення, ліквідацію та зміну меж районів Полтавської області».
Першим, хто відгукнувся на наше запрошення виступити в ЗМІ, став екс-міський голова Кобеляк, нині — радник з децентралізації Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Ісип. Олександр Ісип одразу наголосив, що його висловлювання не можна сприймати, як істину в останній інстанції. Він сказав:
— Я — експерт, а не законодавець. Остаточні рішення у вигляді законів приймають депутати Верховної Ради. Тобто, читачі повинні усвідомлювати, що все сказане мною не обов’язково справдиться із вірогідністю у сто відсотків. Але практика підтверджує, що експертні оцінки і прогнози є актуальними.
Виборів до сільрад, які не об’єдналися, уже не буде
Зараз актуальним є питання, а чи не втратять від продовження процесу децентралізації ті райони і сільські ради, де він фактично не відбувається. Відповідь є однозначною: уже втратили і втратять ще. Усі, хто йшов проти процесу чи намагався спостерігати за ним збоку, уже втратили можливість отримати кошти на розвиток. Вони не збудували дороги, не відремонтували будівлі, не закупили нову техніку для комунальних господарств. І мине зовсім небагато часу, коли люди в селах почнуть задавати питання своїм сільським головам. А чому наших дітей не возять до школи? А чому у нас не освітлюються вулиці? А чому «швидка» до нас не їде? А потім запитають: а чому ж ви нічого не робили, чому не розповідали нам правду?
От настане 2020 рік. А виборів до необ’єднаних сільрад уже не буде. Будуть вибори до визначених державою, а не людьми на місцях, центрів територіальних громад. У Кобеляцькому районі — це Кобеляки, Білики, Бутенки, Вільховатка і Озера. Хоча конфігурація може дещо змінитися. І, скажімо, жителі Кунівки, Сухинівки, Красного вибиратимуть не свого голову сільради, а виключно кобеляцького міського. А жителі Жуків, Чорбівки — білицького селищного. І так далі, і тому подібне. А повноваження їх теперішніх керівників будуть, згідно із законодавством, припинені. Таким чином держава проведе вольове адміністративне об’єднання. І хтось буде незадоволеним, чому, скажімо, Золотарівку приєднали до Кобеляк, а не до Бутенок. Так вам же кілька років давали на прийняття рішення, вас запитували, вашу думку намагалися врахувати. Ви мовчали і чекали. Усе, більше не питатимуть.
Районні ради припинять свою діяльність ще раніше. Можливо, це буде вже із нового року, можливо — із липня. Так, депутати ще з’їздять на сесію в Кременчук, але ні голови райради, ні апарату не буде. Працівники цього органу будуть шукати роботу. Так, це — стрес, це — незручності. Але хто заважав владі на місцях сприяти процесу створення громад на добровільних засадах? Ніхто не заважав. А створили б у районі 4–5 громад — і роботи вистачило б усім чиновникам. Адже практика свідчить, що в новостворених громадах відчувається дефіцит кадрів. Тобто, той, хто хоче і може працювати, у будь-якому разі без роботи не залишиться. Але можна було б це зробити спокійно, планово.
Чи можливі інші втрати? Так, можливі. От перейде комунальне майно нинішньої Кобеляцької райради до Кременчука. І ми не знаємо, як ним розпорядяться. Що вирішать у Кременчуці зробити із будівлею райради, із ландшафтним парком «Нижньоворсклянський». Можливо, навіть продадуть. А могли б усе це майно залишити у віданні місцевих людей. Створили б Кобеляцьку громаду — і будівля, і парк залишилися б у власності міста Кобеляки. Чи Вільховатки. Чи іншої місцевої громади. Але ніхто нічого не хотів робити, чекали. Дочекалися.
Звичайні люди від ліквідації районів не втратять нічого
Тепер щодо ліквідації теперішніх районів. Одразу наголошую, що звичайні жителі колишніх районів від їх ліквідації не втратять нічого. Як і раніше, їм платитимуть пенсії, освітлюватимуть вулиці, вивозитимуть відходи, подаватимуть воду. «Райони» цими питаннями не займалися ніколи.
Районних депутатів уже не буде. Діючі є останніми. Влада на місцях матиме три рівні, а не чотири, як зараз. Це — громади, як базовий рівень, субрегіони (райони) із центрами в Полтаві, Кременчуці, Миргороді і Лубнах, і регіони в межах сучасних областей. Люди вибиратимуть собі депутатів і керівників громад і депутатів в обласну раду. Районних виборів уже не буде. І це дуже принципово. Чому не вибиратимуть? Та тому, що в керівництва нових районів або субрегіонів не буде власного бюджету, вони не розпоряджатимуться людськими грошима.
Чим же вони займатимуться?
Керуватиме районом людина із статусом префекта чи голови райдержадміністрації. Кількість таких посадовців різко зменшиться, у порівнянні із теперішньою. Буде їх, приміром, сто чоловік на всю країну. Але повноваження, авторитет і можливості цих посадовців зростуть пропорційно зменшенню їх кількості. Безумовно, вони не будуть диктувати громадам, де і коли класти асфальт чи споруджувати будинок, кого брати на посаду чи як розпоряджатися їх грошима. Ці функції колишніх райкомів, на щастя, залишилися лише в історії. Але роботи в майбутніх керівників районів вистачатиме. Вони займатимуться:
- Координацією і моніторингом діяльності органів виконавчої влади. Уже не буде такого, що в Кобеляках податкова буде підпорядкована Кременчуку, а інша державна служба — Решетилівці чи Полтаві. Центр один — Кременчук. Втручатися у роботу префекти не будуть, а питати — так. І їх слово буде дуже вагомим.
- Нагляд за прийняттям рішень органами місцевого самоврядування. Це — профілактична функція, щоб закон не порушували.
- Координація роботи госпітальних округів. Це — головна функція.
- Професійна пожежна охорона. Більшість сучасних пожежних частин будуть працювати на волонтерських засадах. Але кілька потужних, найкраще оснащених — підпорядковуватимуться району.
- Соціальний захист. Райони опікуватимуться питаннями дітей-сиріт, інвалідів, пенсіонерів.
- Профтехосвіта.
- Екологічні програми. Райони будуть створювати цілу систему поводження з відходами: від їх збору до сортування і утилізації.
- Ремонт, будівництво і обслуговування доріг районного значення, тобто, доріг між громадами.
- Координація зусиль громад по залученню додаткових коштів, у тому числі і грантових.
Тобто, у результаті реформи повністю зникнуть сучасні районні ради, а повноваження і можливості обласних рад зменшаться. Їх частина перейде до районів.